Обмін ракетними ударами: яку відповідь Ірану готує Дональд Трамп? [ Редагувати ]
Чи наважиться Трамп на війну?
Цієї ночі кілька американських військових об'єктів в Іраку були атаковані балістичними ракетами, випущеними з території Ірану. І в самій Америці, і в світі тепер чекають на рішення Білого дому - що стане відповіддю на обстріли? Буде вона економічною або військовою? Дмитро Анопченко стежить за ситуацією з Вашингтона.
Атаки сталися о 17:30 вівторка за Вашингтонським часом. З території Ірану запустили ракети по об'єкту біля міста Ербіль (це північ Іраку) і по авіабазі Айн аль-Асад (вона розташована на заході країни). Агентство Reuters повідомляє, що в результаті ракетної атаки загинули 80 людей. Цю ж кількість називають і в самому Ірані, уточнивши, що зруйновані більше сотні інфраструктурних об'єктів.
У Вашингтоні з тривогою чекали інформації - чи є серед загиблих американські військовослужбовці. Якби пролилася кров хоч одного громадянина США - реакція просто зобов'язана бути максимально жорсткою. І це означає початок війни.
В Ірані теж відмінно це розуміли. Тому, по-перше, завдали ударів по тій частині авіабази, де не було американських військових. По-друге, - як передає CNN, - влада Іраку заздалегідь попередила США про те, за якими саме об'єктам Іран завдасть удари (отримавши цю інформацію від іранської сторони). Тому американський контингент завчасно сховався у бункерах.
З посиланням на джерела в Пентагоні, преса також пише, що американські військові отримали дані про точний курс ракет, оскільки засікли їх під час польоту, але перехопити не намагалися.
Преса підкреслює: те, що відбувається не стало сюрпризом для Вашингтона - тут протягом останніх декількох днів отримували дані про те, що Іран здійснює передислокацію безпілотників, балістичних ракет й інших озброєнь.
Розвідка США вважає, що в розпорядженні іранської влади зараз більше 2000 балістичних ракет, частина яких і була застосована зараз під час ударів. Радіус їхньої дії - до 500 кілометрів, а значить - під загрозою і бази США на Близькому сході і союзники Америки - той же Ізраїль і Об'єднані арабські емірати; і ці країни, фактично - заручники, - якщо Вашингтон відповість новими ударами, але вже по території Ірану.
Дональд Трамп виступив із телезверненням до нації лише дві години тому, а не одразу після атак, як очікувалось. Взяв паузу для ухвалення рішення! І зробити його не просто. Зокрема і тому, що - як показують опитування громадської думки - виборці Трампа підтримують військові удари по інших країнах (коли США показують свою силу і міць), але в той же час вони проти затяжних воєн, а ця ситуація явно може привести якщо й не до "третьої світової", то до конфлікту, через який загубить тисячі людей, в тому числі і американці.
Від президента, по суті, чекали тільки одного: щоб він сформулював - буде відповідь Америки економічною (тобто, думає він про санкції), чи - військовою (тобто Америка атакуватиме у відповідь). І Дональд Трамп вибрав перше.
Стурбовані і в Конгресі - при чому, не тільки противники Трампа, демократи, а й найближчі його прихильники. І ті заяви, які звучать на Капітолійському пагорбі, об'єднує один меседж: війна з Іраном не відповідає національним інтересам США, слід шукати шляхи для деескалації.
Іран при цьому продовжує загрожувати і виправдовується тим, що реалізує "право на самооборону", відповідно до статуту ООН. Хоча в кулуарах самої організації кажуть, що аргумент цей спірний - ліквідацію генерала Сулеймані провели в Іраку, а не на території, підконтрольній Тегерану.
Духовний лідер Ірану аятолла Хаменеї назвав цей ракетний удар по американських базах "ляпасом Америці" і зажадав, аби війська США залишили весь регіон.
А офіційний представник іранського уряду Алі Рабії в своїй заяві натякнув: "з цього моменту Трамп точно не буде в безпеці через діяльність деяких груп. Але дії таких груп не пов'язані з Іраном. І якщо ці люди захочуть щось зробити, то це буде їхнє особисте рішення". І ось це - найнебезпечніше і непередбачуване. Дії фанатиків і радикалів, які можуть спробувати мститися за Сулеймані.
Тому в Сполучених Штатах тепер побоюються і атак терористів-одинаків і кібератак американських комп'ютерних мереж, які забезпечують роботу критично важливої інфраструктури країни. І це куди більша загроза, ніж прямі ракетні обстріли.
