Гуцульський кутюр'є пів століття шиє для горян національне взуття - шкіряні постоли [ Редагувати ]

Гуцульський кутюр'є. Тарас Дзвінчук уже майже пів століття шиє для горян національне взуття - шкіряні постоли. На всі Карпати він залишився єдиним майстром.

Знамениті космацькі капці в нього замовляють не тільки односельці, а й українці з Америки, Австралії, та Європи. Про своє ремесло майстер розповів моїм колегами. 

Гуцульське село Космач, одне з найбільших на Прикарпатті. Тараса Дзвінчука тут знають усі. Це місцевий швець постолів. Свою майстерню чоловік облаштував просто в хаті. Пошиття починає з того, що виминає шкіру руками, потім замочує в теплій воді.

"Замочую бо це сухе не годен із сухої шкіри нічого не годен зробити".

Шиє постоли Тарас Дзвінчук уже майже п'ятдесят років. Колись це робив його батько, від нього і перейняв усі секрети. Головне для постолів, каже майстер, - хороша шкіра. Колись сам її вичиняв, заразкупує. Майже всі складові робить вручну.

"Підготовити більше треба часу як зробити. То всьо понарізати. Ті паски. Пряжки я тоже роблю сам. Не купляю, бо немає ніде. Метал, алюміній, бляху купляю та я всякими інструментами виробляю нафельками випилюю, виписую", - говорить Тарас Дзвінчук, швець постолів.

Замість голки й нитки майстер послуговується шилом, дерев'яним молотком і смужками шкіри, попередньо змащенини овечим жиром.

"Цей постіл зараз на копито. І вже може сохнути. І тепер цим деревяним молотком бо залізний мокра шкіра і вона чорніє, і цим розправити".

Коли шкіра добре висохне - постоли прикрашають. Майстер акуратно вибиває різноманітні візерунки.

"О хлоп стукнув вже і витиснуло на шкірі".

Жіночі постоли, окрім візерунків, оздоблює квітами, теж ручної роботи.

Як жінка таке одіне такі постоли, а там капчур, там тоже є узір. А ця запаска, а сорочка вишита, а хустка вся в квітах то це взагалі це не жінка це писанка. 

Космач одне з небагатьох прикарпатських сіл, де досі дотримуються давніх традицій. Національне гуцульське вбрання тут зберігають у кожній родині. І у всіх є постоли від Тараса. 

"Людина унікальна просто. Він прекрасний майстер, робить всі ці вироби гуцульські, які на ногах носять, на поясах. Чи ремні гуцульські для чоловіків, сумочки такі тайстри", - говорить Дмитро Бербеничук, голова Космацької ОТГ.

І в Австралії є постоли мої, і де не хоч, і в Штатах, і в Південній Америці.

Колись тільки в самому Космачі було близько десяти майстрів із пошиття постолів. Нині Тарас Дзвінчук чи не єдиний на всі Карпати. Справа копітка і вимагає багато часу, - каже чоловік. Нині навчає ремеслу свого сина.