Жителі закарпатського села Щасливе поділилися секретами радісного життя [ Редагувати ]

Закарпатські щасливці. Саме так називають жителів гірського села в Мукачівському районі. Вважають, що саме там живуть найщасливіші люди в Україні.

Чи є секрет радісного життя - дізнавалася наша кореспондентка Мар'яна Мартин.

20 км від траси і в кількох кроках від лісових хащ розташоване село Щасливе, що на Закарпатті. Ще 70 років тому тут було тільки 50 хат. Нині в Щасливому проживає 360 людей. Чи відрізняється життя закарпатських щасливців - йдемо перевірити.

Кілька кілометрів бездоріжжя - і ось перша хата. Щоб дістатися до неї, йдемо глиняною стежкою. На просторому подвір'ї гуляють кури й коза.

На ґанку нас зустрічає господиня. Привітно відчиняє ворота. Розповідає свій рецепт щастя.

"Точно щаслива, туй мені нико не докучає, маю корову, козу маву, бика. Свинюсь ме зарізали, всьо маву, від чистого серця від щирої душі", - говорить Марія Гарагонич, жителька села Щасливе (пряму мову збережено).

Мешкає із зятем і внуком. Кілька років тому померла донька й чоловік. Горе відпустила. Знову почала жити. Часу сумувати немає. Роботи багато - господарство велике. Прощається з нами, і йде годувати козу Афродіту. А ми вирушаємо далі.

На подвір'ї однієї з хат порається у винограднику Іван Шуха. Він один із найстарших жителів села - йому 82 роки.

"Я до сих пор роблю армєйську зарядку. Начиная от розминки, сюда-туда. Є 14 або 15 упражнєній. Далі - присіданія. Посміхатися обов'язково треба. Обов'язково посміхатися треба", - говорить Іван Шуха, житель села Щасливе (пряму мову збережено).

Робота, зарядка, усмішка - це перші рецепти щастя від місцевих жителів. Розказали нам і легенду про назву села. Раніше воно Серенчливим звалося, а це місцевим діалектом означає вдача.

"У нас тут село було в другому місці, там староє село. Там якась була епідемія чи шось такоє. І всі там повмирали від якоїсь болячки. А одна сім'я сюда прийшла, вона вижила і так Щастливое. Тіпа, воно було Сиринчівці. Серенча, по нашому", - говорить Іван Стегней, житель села Щасливе (пряму мову збережено).

Про рецепти щастя місцевих жителів знають і в навколишніх селищах. Кажуть, люди тут дивакуваті. Не сумують через буденні негаразди, дорогий хліб чи брак грошей.

"Раз село Щасливе, значить - люди щасливі. Але ж якби не були вони тут щасливі, то вже повтікали звідси", - говорить Юрій Симчина, голова Копиновецької сільської ради.

На 360 душ села Щасливе - один магазин. Є маленька школа. Церква. Більшість жителів безробітні. А хтось на роботу долає кілометри до Мукачева. Але селяни кажуть, того, що мають, їм вистачає. Бо для щастя, запевняють, багато не треба. Головне - не засмучуватися без причини, шукати сенс життя у дрібницях.