Карантинна дієта: чому попри заборони уряду ціни на харчі продовжують зростати [ Редагувати ]

Уряд України ввів граничні ціни на низку медпрепаратів і 10 соціальних продуктів - аби стримати їхнє подорожчання. Та чи змінить державне регулювання цінники у магазинах? І чому подібні методи експерти називають неефективними.

Що можна купити, в мене 25 грн, що можна купить на 25 грн. О, там ще копійки є, от зараз буду шукати щось, а що я знайду - побачимо.

Цю пані ми зустріли у супермаркеті. В руках вона міцно тримала невелику суму грошей і довго блукала у пошуках найдешевшого.

Никто не помогает, муж умер, у меня два сына, которые прописаны - один безработный. А так как я законопослушная, я не выписала своих детей, чтоб иметь льготы по субсидии.

У минулому жінка працювала помічником друкаря, стаж - майже 40 років. Тепер їй 83 і для пенсіонерки прогодувати себе з кожним днем складніше.

Пенсия сейчас у меня была 1700, сейчас 2 тысячи, а коммуналка почти все деньги забирает, остается 300 грн. В мене грошей не вистачає на банани, тому я не купляю ці продукти. Я купляю щось дешевше, що можна знайти.

А з карантином ціни на продукти ростуть мало не щотижня. Особливо це було помітно у березні. Наочний приклад - улюблена крупа українців. Останні кілька років навіть індекс гречки з'явився. Так от, вона подорожчала на 50%.

Виробники та продавці звинувачували у цьому один одного. А експерти наголошують: причина - у жадібності обох. Бо карантинна паніка - гарний час для спекулятивного збагачення. Антимонопольний комітет навіть відкрив справу проти постачальників і найбільших продовольчих мереж. Але експерти в дієвість таких кроків уже давно не вірять.

Максим Несміянов, виконавчий директор ГО "Союз споживачів України":

У них расследование в среднем идет 2 года, они облагают штрафами, но по итогу дело может просто умереть за это время.

Та на цьому влада не зупинилася. І вирішив приборкати ціни вручну. І вже 22 квітня ухвалив державне регулювання цін на соціальні товари. Що це означатиме на практиці? І чи справді Так можна стримати тотальне подорожчання? І коли ціни повернуться на докризовий рівень. Спробуємо розібратися.

Борис Кушнірук, голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного Центру:

Не йдеться про якесь регулювання чи заборону підвищувати ціну. Торгівельні мережі зобов'язані у разі підвищення цін більше, ніж на 10% - мають давати роз'яснення щодо причини такого підвищення.

Тобто, продавці тепер просто мають заздалегідь повідомляти Держспоживслужбу про наміри підняти ціни:

• за 30 днів, якщо на 15% і більше;
• за 15 днів - у разі підвищення на 10-15%;
• за три дні - в разі підвищення на 5-10%;
• якщо більш як на 15% - то за 30 днів;
• а якщо до 10 відсотків - то лише за три доби.

І стосується лише 10 продуктів: гречка, цукор, борошно, молоко, хліб, яйця, курятина, негазована мінеральна вода та вершкове масло. І деякі медичні позиції: "парацетамол", антисептики, маски та гумові рукавички.

Так чітко перелік продукції в урядовій постанові визначений вперше. Вказана не лише назва продуктів і ліків, а й цінова категорія товару, країна виробництва та фасування. Але такій прискіпливості, говорять експерти, радіти не варто.

Максим Несміянов, виконавчий директор ГО "Союз споживачів України":

Было госрегулирование цен на молоко с жирностью 2,5 процентов, потому на украинском рынке появилось молоко 2,6 процентов. То есть, производитель начинает продавать молоко 2,6 - госрегулированию нечего было регулировать.

Загалом, механізм у новій постанові і регулюванням назвати не можна. По суті, це повернення моніторингу вартості, яке зникло з 2014 року. І чи зможе воно хоч якось втримати ціни? - експерти сумніваються. Адже успішною система моніторингу може стати лише, коли ефективно запрацюють і антимонопольний комітет, і правоохоронна та судова системи. Бо досвід показує, що з покаранням торгівців не все так просто.

Максим Несміянов, виконавчий директор ГО "Союз споживачів України":

Есть прекрасный пример картельных сговоров. Да, торговые сети были оштрафованы на 203 млн грн, но никто этот штраф не заплатил.

Інші ж країни теж запроваджують карантинні заходи для здешевлення продуктів. Але дещо по-іншому. В Європі йдуть через дотації для виробника і встановлення більш низького податку на додану вартість. В ЄС - ПДВ від 5 до 7%, а в Україні - 20%!

У США підходять до цього питання інакше - і відділяють 70 мільярдів доларів на рік, аби забезпечити 42 мільйони американців їжею безкоштовно.

Але найбільше про що переймаються експерти - це ціни на продовольчому ринку після карантину. І останні прогнози - вкрай невтішні.

Олег Пензин, економіст:

ООН очікує достатньо серйозний ріст цін на продовольство і збільшення кількості людей, які будуть фізично голодувати, тому що загальний обсяг виробництва продукції у зв'язку з пандемією, з карантинами, буде зменшено цього року.

І все це відобразиться у цифрах на цінниках.

Олег Пензин, економіст:

Я думаю, що починаючи десь з серпня місяця ми побачимо достатньо серйозний ріст цін на продукти харчування і в кінці року вони будуть, напевно, тим драйвером, який буде формувати фактичний рівень інфляції в країні.

Тож залишається лише сподіватися, що влада таки знайде насправді дієвий спосіб для підтримки своїх людей.