Війна на Донбасі: під Новоолександрівкою зросла ворожа активність [ Редагувати ]

Війна на сході України триває. Шість військовослужбовців Об'єднаних сил поранені внаслідок ворожих обстрілів минулої доби. Російські окупанти 21 раз порушили режим припинення вогню. Противник атакував позиції на Донеччині із артсистем калібру 122 мм, мінометів і гранатометів. А поблизу населеного пункту Старогнатівка найманці застосували безпілотник, який скинув снаряд над позиціями ЗСУ. Підрозділи Об'єднаних сил гідно відповіли на провокації противника, змусивши ворога повернутись до дотримання режиму "тиші". З передової - Ігор Левенок.

Маленьке село Новоолександрівка. Населений пункт на самій лінії вогню. Нині тут лишилося десятка півтора мирних жителів. Переважно пенсіонерів, які обробляють городи і вже й не реагують на звуки стрілянини.

Армійці кажуть, тут ворог обстрілює щодня.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Так як їхні безпілотними пройшли, то ми чекаємо вже 82 і 120 прильотів мінометів.

В окопах нас супроводжує молодий офіцер Юрій Латутін. Йому двадцять 25 років. Родом з Чернігівщини. І це його перша ротація на передовій. Та Юрій переконаний - не остання. Хлопець з родини військових.

Юрій Латутін, офіцер Збройних сил України:

Все включительно, начиная от деда, прадеда и заканчивая отцом. И я пошел по этой династии тоже. Прекрасно знаю, кто у меня прадед - он был разведчиком, он в Великою отечественную войну воевал.

Прадід Юрія загинув під час Другої світової, дід служив у військовій контррозвідці, батько - полковник Збройних сил України, учасник АТО. І навіть мама зараз служить у війську. Тож за традицією, старший син неодмінно мав стати захисником батьківщини. Юрій ним став, і має високу мету.

Что-бы окопная война закончилась. Только не поражением, а победой!

Юрій має молодшого брата. Йому тільки шість років. Хлопчик надіслав зворушливого листа своєму захисникові.

Отец, мать и я, ну так он сообразил. У каждого человека есть свой талисман и этот талисман я постоянно с собой ношу.

Мамі Юрко довго не зізнавався, що служить на передовій. Із батьком - зв'язок постійний.

Враг сегодня молчит? - Молчит, молчит. - Ну, что бы он замолк уже навсегда. - Скоро будет так папа, скоро будет.

Та незабаром супротивник дав про себе знати. Чути вибухи на сусідній позиції.

Наверное, стодвадцатым или восемьдесят вторим.

Командир дає наказ виявити вогневу точку і знешкодити.

Юрій Латутін, офіцер Збройних сил України:

Я считаю так, мои предки бы прекрасно поняли что тут, где тут и как тут. Это наша земля, а русские оккупационные войска пусть идут на свою границу и контролируют свою территориальную целостность.