Бізнес на диких тваринах: як зоозахисники рятують приречених на вірну смерть [ Редагувати ]

Природа створила - людина знищила. В Україні і далі процвітає бізнес на диких тваринах. Спершу їх незаконно купують чи відловлюють, але потім часто не знають, що з ними робити. І хижаків просто кидають напризволяще, а це - вірна смерть. Тоді до справи беруться зоозахисники. Про один з таких притулків - розкаже Марія Кагал.

Наталя - власниця кінно-спортивого клубу. Майже пів життя доглядає за кіньми. Два роки тому до неї звернулися з проханням прихистити левицю. Із цього все й почалось.

Наталія Попова, організаторка притулку для диких тварин:

Мы за ночь соорудили небольшой бокс, где-то около 30 метров квадратных. Знаю что были током с поломанным позвоночником, нарушением координации, в страшно истощенном состоянии, она практически не подымалась.

Наталя створила в мережі групу "Притулок для левиці". До жінки почали надходити нові прохання про допомогу - так і з'явився притулок для диких тварин. Наразі там мешкає близько 15 звірів. Серед них і лис Флаффі, що прославився своїм умінням малювати хвостом, проте господарі з невідомих причин покинули його в клініці. Серед мешканців прихистку є й трагічніші історії.

Наталія Попова, організаторка притулку для диких тварин:

Один маленький волчонок, который жил у не совсем адекватной женщины в квартире, в двухкомнатной, в которой живет там что-то рассказали 4 собаки, волк, барсук, несколько лис, совы, при этом она считает, что она их спасает. Барсук его погрыз, там 6 переломов со смещением.

На нас звірі реагують по-різному, проте здебільшого відвідувачам не раді. Особливо тигриця Кльопа.

Її, разом з братом Цезарем, врятували з острова Водників, у Києві, де їх тримали задля розведення та продажу тигренят. Умовами утримання "бізнесмени" не надто переймались. Більшість тварин потрапляла до Наталі в дуже тяжкому стані.

Марія Кагал, кореспондентка:

Ведмедицю Машу привезли до притулку 3 місяці тому. Тварина частково паралізована і не може вставати. Щодня на її лікування йде більше тисячі гривень. Та чи допоможе це - ветлікарі не дають жодних прогнозів. Проте ні Наталя, ні ведмедиця Маша здаватись не збираються.

Ветеринар Андрій Марунчин, який лікував багатьох мешканців цього притулку, каже - щоб реабілітація була ефективною, тварина має почуватися в безпеці.

Андрій Марунчин, ветеринар:

Інколи звичайна проста процедура як з домашньою твариною, з дикою твариною це ціла процедура, яка потребує певних правил дотримання роботи з твариною, щоб не постраждала і тварина, і люди, які з нею працюють.

На утримання притулку щомісяця Наталя витрачає понад 150 000 гривень. Часто грошима та їжею для тварин допомагають волонтери. Після реабілітації частину звірів відпускають у дику природу. Якщо ж тварина виросла в неволі або не з тутешніх країв, жінка шукає благодійників, які зможуть забезпечити їм найкомфортніші умови для життя.