Чому система трансплантації в Україні знову опинилася під загрозою зникнення [ Редагувати ]

За це боролися роками, відновили, а тепер... Система трансплантації - знову під загрозою. Україна дуже довго залишалась однією з небагатьох країн Європи, яка не могла допомогти своїм же громадянам із пересадкою органів. Кому щастило - рятували за кордоном. І ось почали робити перші операції у нас - після десяти і більше років перерви.

Але чи не стануть вони і останніми? Богдан Вербицький усе з'ясував.

Операції, яких в Україні чекали десятки років.

Хочемо, щоб надалі трансплантації нирок були потоком.

Та ще й із широкою географією:

Ірина Заславець, голова ГО "Всеукраїнська платформа донорства iDonor":

Зараз з'явилися Ковель. Львів. Черкаси, Суми.

Загалом - 25 лікарень по всій країні! І тільки-но процес почав набирати обертів...

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова:

Ми були закриті і не виконували ці операції.

Ірина Заславець, голова ГО "Всеукраїнська платформа донорства іDonor":

Через коронавірус немає такої активності, якої ми з вами очікували від трансплантації.

Чого ж чекати далі?

Для діалізу спеціальна операція, зшивають вени. Укріпляють їх, і отсюда вставляють голки для діалізу.

І так - із квітня минулого року. Дмитро показує фістулу для гемодіалізу. Процедуру доводилося проходити тричі на тиждень. І до проблем із нирками додалися інші - "побічні" - ефекти гемодіалізу.

Дмитро, рецепієнт:

Почалися проблеми з тиском. Дуже сильне. Приходиться таблетками якось збивать.

Та більше приймати піґулки не доведеться. Як і витрачати по 12 годин на тиждень на гемодіаліз. Бо на Дмитра чекає пересадка нирки. Донує орган - його мама.

Тетяна, донорка:

Мені хочеться дождаться, щоб все було добре. А це такий шлях - треба пройти.  Це не поступок. Це взагалі дрібниці.

Які врятують життя! Пані Тетяна ділиться своїми думками перед дверима реанімації. Жінку саме готують до операції в Черкаському обласному онкодиспансері. Пересадку нирки тут роблять уперше. До пілотного проєкту МОЗ клініка спочатку не потрапила, та влітку список - розширили. І замість 12 лікарень стало...

Ірина Заславець, голова ГО "Всеукраїнська платформа донорства iDonor":

Закладів охорони здоров'я. Шість, які пересаджують кістковий мозок. Інші, які пересаджують, або готові пересаджувати органи. В Черкаси, наприклад, приїжджав Владсилав Закордонець із інституту Шалімова, і приїжджали львів'яни.

Ну, поехали. Чего стали? Вы его уже подготовили?

Поки Дмитра тільки везуть на операційний стіл, його маму вже прооперували. До речі, лапароскопічним забором нирки. Тобто із мінімальним розрізом і крововтратою. Усі маніпуляції - на моніторі.

Готуємося до останнього етапу.

Тобто - до підготовки органа донора для передачі рецепієнту Ще дві години надскладної операції і нова нирка працює. Уже в організмі Дмитра.

- Що це означає?- Це означає, що нирка працює. 

Подібні операції в країні роблять частіше. Та й географія шириться від обласних до районних лікарень. Бо кожен медзаклад - пацієнта хоче отримати! А отже й гроші, які виділили з бюджету. У 2019 й 20-му роках по 112 мільйонів гривень.

Ірина Заславець, голова ГО "Всеукраїнська платформа донорства iDonor":

Ці 112 мільйонів, які були закладені на трансплантацію цього року розділили між цими лікарнями. І точно знаю, що Львівська лікарня швидкої допомоги отримала 10 мільйонів гривень.

За них і проводять операції. Пілотний проєкт МОЗ запустили ще 2019. Аби трансплантації зробити українською реальністю, а не переводити космічні суми на лікування українців за кордоном.

Зокрема в Білорусі. Лише за рік північні сусіди заробили на операціях із пересадки сім із половиною мільйонів доларів. І частина з них - від українців. А зараз у часи політичної нестабільності в країні - туди й не потрапити! Але тепер в українців з'явилась альтернатива.

Ірина Заславець, голова ГО "Всеукраїнська платформа донорства iDonor":

А зараз, країна ще переглядає тарифи у бік збільшення для того, щоб лікарні не всі гроші витрачали на розхідні матеріали, і на пересадки, а для того що вони могли ще якусь суму лишати в себе, і вкладати її в розвиток свого закладу охорони здоров'я.

Та є медзаклад, який уже вичерпав ресурс 2020. Бо кількість трансплантацій тут - найбільша в Україні.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова:

Зроблено 9 пересадок печінки, і більше 30 пересадок нирки. Зараз в нас виділяться ще до кінця року виділяється більше 13 мільйонів. Для того, щоб ми продовжили операції.

Вони тут у прямому сенсі "поставлені на потік". Із початком пілотного проєкту їх кількість тільки збільшували! Аж раптом...

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова:

Втрутилася така біда, як COVID-19 і дуже багато грошей перерозподілено на боротьбу з цією хворобою.

Довелося навіть операції скасувати. Щоправда, у МОЗ заспокоюють: ідеться лише про втручання, які справді "можуть зачекати".

Максим Степанов, міністр охорони здоров'я України:

Ми призупинили певні, підкреслюю, певні планові госпіталізації і планові операції. Інсульти, інфаркти, термінові операції, ургентні - вони не можуть бути перенесені.

Ірина Заславець, голова ГО "Всеукраїнська платформа донорства iDonor":

Посмертна трансплантація - це звісно ургентна операція. І якщо в нас буде розуміння, що є донор, то ніхто не буде говорити про відміну трансплантації. Тому що це термінова операція. яку будуть робити.

Як у випадку Альони. З дівчиною ми спілкуємося в палаті. З реанімації її перевели напередодні, після трансплантації нирки. До неї - дівчина щодня проходила піротеніальний діаліз.

Альона, рецепієнт:

Це така трубка-катетор стоїть в животі, і 4 рази на день ти заливаєш туди жидкость і виливаєш її.

Маніпуляції Альона робила вдома, бо на класичний гемодіаліз і їхати довго, і черга велика. Загалом "нового" органа щороку потребують понад 5000 тисяч українців. І рушійна сила трансплантації в Україні - фахівці.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова:

Якщо там головний лікар він зацікавлений у трансплантації він дзвонить нам, чи там в іншу лікарню, і каже що в нас є донор. Виїжджає бригада на своїх машинах і в особистому порядку це вивозиться.

Аби з бажання окремих спеціалістів трансплантація перетворилася на повноцінну систему - необхідно впровадити єдину електронну систему донорства. Її почали розробляти ще за Уляни Супрун. Щоправда, згодом виявилося, що так і не створили. Тож тепер у МОЗ називають нову дату 2021 рік. Але чи встигнуть?

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова:

Якщо цього не буде, то всі трансплантації у нас можуть опинитися поза законом.

Бо де-факто за пересадку органів в Україні може загрожувати... кримінальна справа! Згідно із законом про трансплантацію, з 2021 року підбір пари "донор-рецепієнт" має відбуватися лише в системі ЄДІСТ.