Стрибки з 60-метрової висоти: в Австралії набуває популярності екстремальний вид розваг [ Редагувати ]

З 60-метрової висоти стрибнути в океан, і сподіватися, що друзі витягнуть тебе на берег. Про екстремальні розваги австралійської молоді розкаже Вікторія Парфенюк.

Дейзі - 24. Щойно вона полетіла з шістдесятиметрової висоти прямісінько в прірву до океану. У компанії друзів дівчина вже кілька років стрибає з мотузкою в різних регіонах Австралії. Цього разу зібралися в місті Курраронг, що на сході штату Новий Південний Уельс.

Джейзі Ален, роуп-джамперка:

Спершу дуже страшно. Цієї миті важливо всім тілом повірити, що це безпечно. Адже ти можеш стрибнути лише тоді, коли знаєш, що все буде гаразд. Перед стрибком мені необхідно просто заспокоїтись і по-справжньому зосередитись на своєму диханні. Це те, що я справді люблю.

Спочатку може здатися, що Дейзі з друзями вправляються в банджі-джампінгу. Насправді ж це інший вид спорту - роуп-джампінг. Він виник ще у дев'яностих і лише за останні десять років став популярним. Під час таких стрибків вільне падіння триває значно довше, аніж з банджі. А головне - людина сама може влаштувати такий "політ" у будь-якому зручному місці: чи то зі скелі, чи з гори, чи з хмарочоса. Та найскладніше в цій справі, визнають відчайдухи, наважитися на стрибок.

Том Олівер, роуп-джампер:

У вашій свідомості лунають два голоси. Один намагається вас відмовити, а інший - заохотити. Звичайно, ви більше дослухаєтеся до другого. Ви маєте бути впевнені в тому, що робите, і двічі все перевірити. А далі мотузка у ваших руках - і ви просто робите крок у прірву. І це зазвичай найскладніше.

Ще одна особливість таких стрибків - у фіксації мотузки. Її прив'язують не безпосередньо до поверхні, звідки стрибатиме людина, а до іншого канату, який натягують між скелями. Це дозволяє розгойдуватися над океаном уже після вільного падіння.

Том Олівер, роуп-джампер:

Найголовніше в цьому всьому - хороша компанія. Я можу поїхати в гарне місце й наодинці. Але люди мають велике значення. Це основа віри в себе. Кожен переживає труднощі й ділиться ними. Це щось надзвичайне. Більше нічого додати.

І саме ці довірені особи потім піднімають відчайдуху із прірви нагору. А для цього потрібна добряча сила та витримка.