Європейський суд виніс перше рішення у справі Криму [ Редагувати ]

Перемога України в Європейському суді з прав людини. Суд у Страсбурзі виніс перше рішення у справі "Україна проти Росії", що стосується Криму.

Там визнали скарги Києва щодо порушень Москвою прав людини на півострові прийнятними, далі суд розглядатиме справу по суті. Більше розкаже Олена Абрамович. 

Зі скаргою до Європейського суду з прав людини Україна звернулась ще 13 березня 2014 - ще до того, як на півострові відбувся незаконний "референдум", але після появи так званих "зелених чоловічків" - російських військових у формі без розпізнавальних знаків. Саме з цього моменту - 27 лютого, Росія уже контролювала Крим, наполягла українська сторона у суді. І суд підтримав цю позицію.

За їхніми даними, з 27 лютого 2014 року держава-відповідач здійснювала екстериторіальну юрисдикцію щодо Криму, завдяки своїй військовій присутності там, підтримці місцевої влади та напіввійськових формувань, і саме вона відповідальна за адміністративні практики, щодо яких надійшли скарги.

Російська сторона наполягала на пізнішій даті - 18 березня, коли Володимир Путін підписав "угоду про прийняття Криму" до складу Росії. Сама ж справа стосується не так дат, як саме порушень прав людини на півострові. Але для початку слухань важливо було з'ясувати, хто і з якого моменту контролював Крим. У Києві уже назвали це проміжне рішення - перемогою.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:

Це перемога України звісно. Це важливий крок на шляху до притягнення Росії до юридичної відповідальності за агресію проти України і з кожним кроком ціна цієї відповідальності зростатиме. Я абсолютно переконаний, що юридична сукупність дій України, а це не лише Європейський суд з прав людини, це і ті процеси, які відбуваються в міжнародному морському трибуналі, міжнародному суді ООН, і Міжнародному кримінальному суді. вони всі крок за кроком підтверджуватимуть ту правду, яку доносила Україна світові починаючи з 2014 року, коли розпочалася російська агресія і спростовуватимуть всю ту пропаганду та дезінформацію, яку у зв'язку з тим поширювала Російська Федерація.

Відповіді на запитання "Чий Крим" - суд не даватиме. Проте погодився розглянути заяви про порушення росіянами понад десятка статей Європейської конвенції з прав людини. Ідеться і про утиски релігійних спільнот, і про переслідування активістів, катування, позасудові покарання. Справа містить також скарги, які додатково подали у серпні 2015.

Звинувачення в існуванні адміністративних практик заборони громадських зборів і демонстрацій, а також залякування та свавільне затримання організаторів мітингів, конфіскація без компенсації власності приватних та громадських підприємств, утиски української мови та україномовних дітей у школах.

Російська сторона намагалась переконати Суд, що ця справа взагалі не варта розгляду. Мовляв, в Україні відбувся переворот, а отже, відокремлення Криму від України не було відокремленням від демократичної суверенної держави. Суд із цим не погодився.

Денис Малюська, міністр юстиції України:

Рішення ЄСПЛ - потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим - це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не "референдуму" та "мирного волевиявлення".

Теперішнє рішення - це лише початок. Фактично, суд погодився розглядати скарги і засвідчив, з якої саме дати за порушення прав людини в Криму несе відповідальність Росія. А яке саме покарання присудять Москві і які злочини визнають - стане відомо за результатами наступних слухань. Вони заплановані на осінь.