Директорки, проєкти та етери: чиновники оскаржуватимуть скасування нового правопису [ Редагувати ]

Окружний адмінсуд Києва скасував останню редакцію українського правопису. Міністр юстиції заявив - готують апеляцію, а учнів запевнив - можуть спокійно готуватися до цьогорічного ЗНО за чинною редакцією. Чим нові правила не сподобались суду та чого правопопис продовжують критикувати, Ірина Розова розкаже

Проєкція, міт, ирій, павза, катедра...

Ні, це не нові, а всім відомі українські слова - проекція, міф, вирій, пауза і кафедра. Їхню вимову та написання змінили ще у 2019.

Для чого вони причепилися до цього правопису для чого він їм ой Боже?

Це повернення до правопису 20-х років, і в принципі я за - за його використання однозначно.

Я думаю це все позитивно, тому що як я знаю, це все зміни під нашу українську діаспору і щоб їм було зручніше - ми адаптували правила. - А вам так зручніше стало? - Звісно! Й цікавіше.

Якщо чесно мені подобався рівніший правопис, і я позитивно ставлюся що суд скасував дане рішення про затвердження правопису.

Розширення кругозору точно не завадить українцям

За новими правилами Українського правопису проект став проєктом, ефір став етером, аудиторія - авдиторією, а ірод - иродом. З'явилися "директорки" та "авторки". У деяких словах прибрали букву "й". Привітати тепер можна не тільки з Днем Незалежності, а й з Днем Незалежности. Так званий слеш офіційно став новим розділовим знаком - скісною рискою.

Працівники телебачення - журналісти та редактори - одні з тих, хто опинився, скажімо, на лінгвістичній передовій, от наприклад наш редактор пані Олена:

Олена Кагал, редакторка телеканалу "Інтер":

Редакторка, попрошу! Що до нового правопису - я дуже його підтримую, я категорично проти його скасування й сподіваюсь, що рішення суду таки оскаржать. Кожна мова зазнає певних змін так само, як і зазнає суспільство. Граматична система кожної мови має відображати життя суспільства.

Рішення скасувати останню редакцію українського правопису днями виніс окружний адмінсуд. Але урядовці запевняють: однозначно його оскарживатимуть.

Денис Малюська, міністр юстиції України:

Зазначене вище рішення не набрало законної сили і не набере найближчим часом, оскільки ми подамо на нього апеляційну скаргу.

До закінчення розгляду нашої апеляції постанова Кабміну залишатиметься чинною. Тобто український правопис, затверджений у 2019 році, залишається чинним.

Попередні зміни в український правопис внесли ще на початку 90-х. В Інституті мовознавства кажуть: один із головних принципів, на яких базується редакція 2019 року - це осучаснення, а ще історичність та соборність. І хоча за основу останньої редакції взяли правопис двадцятих років, який під тиском радянської системи так і не став офіційним, науковці запевняють - усі зміни в редакції-2019 представлені найбільш оптимально.

Богдан Ажнюк, директор інституту мовознавства їм. О.О.Потебні НАНА України, д.ф.н., професор:

Коли ми кажемо, що правопис 2019 року повертає до життя деякі норми української мови, які були в часи тоталітарного режиму та скасовані репресивними методами - ми ж не кажемо, що ми повертаємо всі елементи цієї традиції. Деякі з них втратили актуальність над правописом працювали тривалий час, працювали більш як два з половиною роки, він був вперше в історії України об'єктом широкого публічного обговорення.

Але правопис продовжують критикувати в суспільстві. Та попри судові тяганини слід пам'ятати, що остання редакція залишається чинною. І, як запевняють чиновники, учні сміливо можуть готуватися за правописом 2019 року до ЗНО.