Війна на Донбасі: бойовики обстрілюють у темряві [ Редагувати ]

До подій на східному фронті. Дві ворожі збройні провокації зафіксовано на Донбасі минулої доби. Неподалік Гнутового та Водяного на Приазов'ї окупанти били з гранатометів. Минулося без втрат. 

Про всі факти порушень режиму припинення вогню ворожими формуваннями повідомлено представникам ОБСЄ. Детальніше про ситуацію на передовій розкаже Руслан Смещук.

Позиції за славетною Авдіївською промзоною зустрічають багнюкою, розбитими вщент будинками та тишею. Але так буває вдень. Щойно почне сутеніти - ситуація може докорінно змінитися.

Позивний "Гуфік", військовослужбовець Збройних сил України:

Буває що постріли противника бувають, це за добу рази два, три.

Позивний "Патифон", військовослужбовець Збройних сил України:

З надходженням темноти, учащаються обстріли противника. По дню вони більш менш спокійно ведуть. А тільки починає смеркати. Тільки спостерегачі уїжджають - спостерігачі ОБСЄ я маю на увазі. І вони починають провокації.

Дистанція між окопами та бліндажами тут така, що можна чути, та навіть перегукуватися із супротивником. Тож вояки у постійній готовності до різних варіантів, а зброя заряджена.

Позивний "Патифон", військовослужбовець Збройних сил України:

Відпрацьовані всі можливі і неможливі моменти - будемо так говорити. Люди знають свої місця, люди постійно тримають зброю в руках, і люди всегда готові до сюрпризів.

Вояк з незвичним позивним "Патифон" на фронті з чотирнадцятого. Прийшов із другою хвилею мобілізації. Потім звільнився, потім повернувся, тоді знову звільнився, і зрештою, - знову повернувся на передову.

- Служив в 14 баті. Потім пішов, потім повернувся. - Що вас змушує чи мотивує повертатися?- Почуття незавершеної справи. Багато що лишилося в тих сирих підвалах і окопах. Треба справу доводити до кінця, не по чоловічі її так залишати.

Тут же ми зустрічаємо струнку дівчину із важким рюкзаком. Це Тетяна, і вона бойовий медик. Зараз їй двадцять один, а на фронті вона з дев'ятнадцяти. Має бойовий досвід, і вже витягувала поранених з під ворожих обстрілів.

- Якщо повна комплектація, то 30 кілограмів. Це на 1, 2 поранених.- А скільки ви важите? Ну 55 десь. А коли состояніє адреналіну його не відчуваєш - вагу: бронежилет, каска, свій автомат, автомат пораненого, якщо він не в адекватному стані і ти його ведеш.

Тетяна каже: на фронт вирішила піти у п’ятнадцять років. Тож вчилася на ветеринара та чекала повноліття. А коли потрапила на передову - не говорила про це домашнім.

Тетяна, військовий медик:

Вони думали що я на медпункті дуже далеко від передової. А потім по телефону якось почули. Хвилювалися, крики, дома тобі не сидиться. А потім прийняли? Так змирилися.

У подальшому дівчина планує підвищувати фах, але при цьому залишатися у Збройних силах. Як і багато інших героїчних жінок та чоловіків на передовій.