У Чернігові взялися рятувати мозаїки на будівлях міста [ Редагувати ]

Чернігівські волонтери взялися рятувати мозаїки на будівлях міста. Історичні панно авторства відомих митців поступово руйнуються з плином часу та переважно через самих же людей. Як рятують цінні керамічні візерунки - Анастасія Старовойт бачила. 

У цих згортках 120 елементів керамічного панно "Давній Чернігів", художниці Галини Севрук. Створене у вісімдесятих роках минулого століття, врятоване нещадавно зі стін колишнього готелю у Чернігові. Нові власники погодилися віддати кількатонну мозаїку волонтерам.

Перед нами якраз одна з таких найбільш впізнаваних істот - це образ симаргла, який тут розкладений на декілька частин, це кераміка збірна і в такій техніці майже ніхто не працював.

Рятувати мозаїчні панно Чернігова волонтери почали три роки тому, коли з місцевого пологового будинку через термомодернізацію зняли мозаїку заслуженого художника України - Євгена Павлова. Таких робіт по місту волонтери нарахували зо три десятки. Та є ще закриті мозаїки, і ті, які вже не вписуються у сучасну архітектуру.

Олена Загребіна, координаторка спільноти Chernihiv Monumentalism:

Окрім того, що це перша мозаїка, якій надано статус, вона ще й найперша, яка стала видимою. До цього взагалі питання збереження монументального мистецтва не стояло. Було два варіанта розвитку подій: або вони продовжують щезати, або якось цей процес зупиняється. Ця труба - це як нагадування про те, що її ніхто і не враховував.

Врятовані роботи волонтери передають на зберігання до обласного музею. Аби спільно реставрувати та в подальшому створити повноцінну експозицію.

Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного музею імені Григорія Галагана:

Вони віднаходять, вони досліджують, вони описують. Це не просто люди, які далекі від мистецтва - це мистецтвознавці, художники, фотографи, які займаються професійно цим. Ми готові надати наші приміщення для збереження найцінніших таких творів, які можливо перевезти до музею. Дуже цікаво бачити в художньому музеї зразки монументального мистецтва, чого - наскільки мені відомо - практично ніде в Україні немає.

Олена Загребіна, координаторка спільноти Chernihiv Monumentalism:

Зараз художники самі для себе є і менеджерами, а на той час, коли створювалися ці роботи - це питання взагалі не стояло. Тому дуже важливо, щоб були мистецтвознавці, щоб були небайдужі дослідники, які цей процес будуть вивчати і які будуть атрибутувати ці твори.

Аби не складувати панно у підвалах музею, волонтери мають намір провести Всеукраїнський фестиваль. Для цього збирають ескізи монументальних творів та готуються презентувати глядачам роботи найвідоміших українських художників.