Слово Боже в інтернеті: священник із Закарпаття відеоблогами зібрав тисячі підписників [ Редагувати ]

Через карантин дедалі більше служителів церкви вчаться спілкуватися з парафіянами через нові засоби - соціальні мережі та власні відеоблоги. Ось уже майже рік в такий спосіб доносить Слово Боже у маси священник із Закарпаття Тарас Бровді. В отця власний ютуб-канал і тисячі підписників.

Чудового, прекрасного дня, товариство, чудовий день хороший на фоні улюбленої церкви будемо з вами говорити.

Телефон і штатив нині невід'ємні атрибути для пана Тараса. Чоловік - священник із Рахівщини, а віднедавна ще і знаний на Закарпатті блогер.

Цікава тема завжди була для мене в Біблії тема одягу. Те, у що одягатися, як одягатися, у що одягатися не треба.

Такі відео отець записує щодня, крім неділі. І викладає на власному ютуб-каналі, за яким стежать зараз понад 7 тисяч підписників.

Ми заходимо до моєї улюбленої церкви, якій майже вже 300 років.

Працювати як блогер священник почав торік під час карантину, коли Богослужіння довелося правити у порожньому храмі. Перше відео було про Великдень. За лічені години воно набрало понад 50 тисяч переглядів. Шукати актуальні теми часто допомагають діти та дружина.

Євгенія Бровді, дружина священника-блогера:

Він має доступ до багатьох людей, і метою його життя є чим більше людей привести до Бога, чим більше розказати про Бога, а ютуб - це якраз те місце, де є тисячі людей.

Фільмує, монтує та завантажує отець усе сам. Розповідає, вже так набив руку, що нині на все витрачає не більше 20 хвилин.

Тарас Бровді, священник-блогер:

Понеділок - це найперше слово Боже, вівторок - це якесь цікаве спостереження, середа - думка святого або когось з великих людей, четвер - навчають нас діти. П'ятниця - це цікавий фільм або книга, субота - це наука від старших.

До священника зі штативом у селі вже звикли.

Анна Спасюк, жителька Ділового:

Такий людяний, аби всі такі були, то було б дуже добре, дуже всі до нього відгукують.

Священник каже: перехід у віртуальний простір допоміг йому іти в ногу з часом і розмовляти з людьми сучасною мовою про важливі речі. Головне, щоб його почули, а де саме: в церкві, чи з телефона - це не так уже й важливо.