Режисерка з Гонконгу відзняла фільм про жорстоке ставлення людей до тварин [ Редагувати ]

У головних ролях - собаки. Режисерка з Гонконгу відзняла кінострічку "Бродячий". У ній вона показала життя в Стамбулі очима вуличних псів. Мета фільму - розкрити жорстоке ставлення людей до тварин. Більше про кінокартину - далі в сюжеті.

Це перші кадри соціальної кінострічки "Бродячий". А її головні герої три стамбульські собаки на прізвиська Зейтін, Назар і Картал. За задумом, атмосферу життя передають очима песиків. І порушують головну проблему фільму - жорстоке ставлення до вуличних тварин.

Елізабет Ло, авторка кінострічки:

Я пам'ятаю свій приліт до Туреччини. У Стамбулі я побачила, як живуть безпритульні собаки. Їм постійно допомагали комунальники. А самі песики весь час були поряд із людьми. Мене це так здивувало й позитивно вразило, що я вирішила продемонструвати всьому світові, як потрібно ставитися до вуличних тварин.

Своє "акторське тріо" авторка фільму зустріла випадково теж на вулицях Стамбула. Головну роль отримала собака Зейтін. Її Елізабет Ло помітила, коли чотирилапа йшла поруч із сирійськими біженцями. Назар сподобався тим, що вміє легко налагоджувати контакт із перехожими. А от Картал зацікавив своїм життям на будівництві, яке стало для нього домівкою.

Елізабет Ло, авторка кінострічки:

Я йшла тунелем. І раптом дві великі собаки пройшли повз нас. Потім вони почали ніжитися біля ніг перехожих. Ми стежили за ними та все фільмували. А Зейтін із таким проникливим поглядом і цікавим виразом морди взагалі стала справжньою зіркою фільму.

За словами режисерки стрічки з Гонконгу, її мета - показати людям у всьому світі, що нормально сприймати вуличних собак можна й у мегаполісах. Як-от, Стамбулі.

Елізабет Ло, авторка кінострічки:

Коли ми знімали фільм, найбільшим відкриттям для мене стало руйнування стереотипу. Раніше я вважала, що у великих містах ніхто не піклується про бездомних тварин і ставиться до них погано. Однак у Стамбулі ситуація протилежна. Тут вони можуть не лише вижити, а й жити цілком безпечно та нормально.

Елізабет Ло також розповідає - тішиться, що в Туреччині ще з 2004 року діє спеціальний закон. Він, зокрема, забороняє жорстоке ставлення до безпритульних тварин і зобов'язує дбати про них. Авторка наголошує - хотіла б, щоб такі закони не лише були ухвалені, а й діяли по всьому світу, так само як у Стамбулі.