Україна перебуває у катастрофічному дефіциті лікарів [ Редагувати ]

Пандемія оголила ще одну смертельно небезпечну проблему. Катастрофічний дефіцит лікарів! Від пандемії звільнилася колосальна кількість медиків майже 40 тисяч. Це як населення невеличкого містечка!

Лікарі не витримують навантаження та умов роботи! Бо часто бракує найнеобхіднішого - кисню, апаратів ШВЛ, захисту. А от чого не бракує так це ризику злягти поруч із пацієнтами. Не рятують навіть так звані COVID-19 зарплати.

Дійшло до того, що до порятунку хворих вже залучають пожежників. А владі Харкова і Львова доводиться публічно закликати лікарів на роботу.

Це буденна картина для лікарні швидкої допомоги. У поки що "помаранчевих" Черкасах - робота у приймальному відділенні не вщухає ні на хвилину. Навантаження на медиків - шалене. Бо до вже звичних переломів, інсультів і серцевих нападів додався ще й важкий COVID-19.

Доброго ранку всі, я Тарас Сергійовий, сьогодні будемо лікуватися зі мною.

Ось так починається зміна Тараса Кулика. Він - терапевт. Зараз працює у “ковідному відділенні”. Дві хвилі коронавірусу лікар уже пережив, а зараз починається третя. Пацієнтів побільшало вдвічі. Відділення працює, немов конвеєр.

З кисневим концентратором дихається трошки легше? Так? Да ! Тому, що сатурація на ранок була 72 відсотки.

Пандемія застала Тараса ще в інтернатурі. Тож вибір у молодого лікаря був не надто широкий: пішов у ковідне відділення, бо зарплати там у рази більші, ніж у інших. Адже початкова ставка недосвідченого медика зараз в Україні просто образлива! Трохи більше як чотири тисячі гривень.

Тарас Кулик, лікар-терапевт:

Працювати з тяжкохворими бажаючих було не багато, але це також робота, яку повинен хтось виконувати, зараз поки, що справляємось, але лікарів не вистачає, медсестер також.

Бо навіть ковідні доплати не вирішують кадрової проблеми. У відділенні на кожну медичну сестру по 10 пацієнтів.

Для Світлани Шавели робота в "ковідному відділенні" - додаткова. Бо в рідному терапевтичному вона отримує голу ставку.

Світлана Шавела, медична сестра:

На руки грязними в нас получається шість, а на руки ми отримуємо 5100, це так нам підняли зарплату. Тобто ми маємо, або ризикувати і працювати з ковідними, щоб отримати більш-менш нормальну платню…

***

А це - "червоний" Львів. Проблеми такі ж, як і в "помаранчевих" Черкасах. Бо не залежно від кольору, в усіх українських регіонах - одна хвороба: хронічна грошова недостатність і гострий дефіцит лікарів. І все це при навалі пацієнтів! Тож хто їх лікуватиме? У місті кинули клич. У медбригади шукають усіх: терапевтів і анестезіологів, медсестер і санітарок.

Леся Кобецька, начальниця управління охорони здоров'я Львівської міськради:

Вони мають закінчити медичний університет, мати диплом, пройти інтернатуру мати якісь певний стаж але, звісно, що якщо є такі лікарі, які не працювали якийсь час чи вони працюють по іншій спеціальності, то в кожному закладі проводиться навчання.

Львівський обласний госпіталь ветеранів і репресованих. Тут лікують хворих на коронавірус із перших днів пандемії. Зараз стоїть 500 ліжкомісць, обіцяють обладнати ще 200. І посилено шукають терапевтів. Керівництво обіцяє лікарям золоті гори!

Максим Прикупенко, генеральний директор Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих:

Зарплата це ставка терапевта, надбавки до 300 процентів, які ми так само виплачуємо нашим лікарям в середньому отримують лікарі терапевти близько 25 тисяч гривень.

***

У Харкові ж медиків закликають навіть із мерії!

Світлана Горбунова-Рубан, заступник Харківського міського голови:

Я вже зверталася до харків'ян, які мають медичну освіту. Якщо є бажання попрацювати в наших бригадах, будь ласка. Ми вас чекаємо.

Бо загалом потрібно дві сотні лікарів! А наразі через гострий брак медиків - людей допомагають рятувати навіть працівники ДСНС.

Михайло Черняк, заступник голови Харківської облдержадміністрації:

Фактично виконуючи функцію рук та молодшого медичного персоналу.

***

Це Уляна Процовська, мама двох дівчаток. І вона - педіатр, яка без вагань погодилася перекваліфікуватися і рятувати ковідних хворих. За спиною 7 років роботи в районній лікарні Львівщини.

Уляна Процовська, лікар-педіатр:

У мене п'ять місяців тому від коронавірусної інфекції помер батько і це, мабуть, такою мотивацією зіграло саме працювати з ковідними хворими.

Уляна уже підписала договір із однією з міських лікарень.

 Уляна Процовська, лікар-педіатр:

Боюся, коли помирають люди, коронавірус наскільки він страшний і небезпечний, що, ну я готова помагати людям, ситуації.

Рятує життя від коронавірусу в кількох лікарнях одночасно пульмонолог Надія Сидорик. Графік напружений, та вона таки знайшла кілька хвилин для інтерв'ю. Надія в медицині 18 років. Працює в державній лікарні та у приватній клініці. А від осені ще бере нічні зміни в ковідному відділенні інфекційки.

Надія Сидорук, лікар-пульмонолог:

Інколи буває важко, є люди які, на жаль, помирають, і коли у такі емоційні чергування то під ранок, під кінець чергування ти або плачеш і думаєш, що це вже все, останній раз, а потім приходиш додому, відсипається, а потім знову 100 дзвінків, що ти можеш допомогти і виходиш знову на чергування.

Та пацієнти це не завжди розуміють,- каже пані Надя.

Надія Сидорук, лікар-пульмонолог:

У відділенні перебуває 180 хворих, а ти одна, а ти фізично не встигаєш, лікарі і медсестри, санітарки роблять усе можливе і неможливе для того, щоб полегшити стан і інколи якщо люди вважають що їм приділяють мало уваги це тільки через те що людей дуже-дуже багато.

То де ж поділися помічні руки? Кадрове знекровлення медицини триває вже багато років. Бо на мізерні гроші люди працювати не хочуть. А удар коронавірусу взагалі став нищівним. 

Від початку пандемії звільнилися близько 40 тисяч лікарів! Та чимало з них все одно рятують життя хворих. От тільки відбувається це в лікарнях Італії, Чехії, Польщі.

***

Приміром, та ж Польща навіть скасувала для українських медиків раніше обов'язкову дипломну сертифікацію. А ще ковідним бригадам підняли зарплату. Про суми розповідає Кароліна Богдевич, яка якраз і працевлаштовує наших медиків за кордоном:

Кароліна Богдевич, віцепрезидент компанії із міжнародного правлаштування:

Если ми возьмем работника медицинской скорой помощи, который во времена ковида получает 80 злотых за час, и в средним зарплата получается о 2 тыс. євро. Если ми говорим о врачах виших квалификаций и специализаций, то там уже цени ростут в неограниченим количестве.

У нас ковідні доплати в рази скромніші. Та й вони не завжди надходять вчасно. Тож наразі робота наших лікарів це щоденний подвиг ентузіастів:

Уляна Процовська, лікар-педіатр:

Я лікар, це моя професія і скільки зараз пандемія, і я знаю, що я це можу, і я це знаю умію це робити.