Санкції від США, занепокоєння від НАТО: Україна отримала підтримку проти Росії [ Редагувати ]
Такого гарячого та скандального тижня не було останні кілька років. Україна знову в топ-новинах провідних видань світу. Бо три тижні Росія стягує до наших кордонів величезну кількість армії та озброєння.
Кремль закрив Керченську протоку. У Чорне море вивели всі субмарини Чорноморського флоту й навіть 15 військових човнів із Каспію.
І все це на тлі щоденних обстрілів українських позицій на Донбасі. Та ігнорування всіх запитів Києва на переговори. Дійшло до того, що вчора в Петербурзі затримували українського консула.
У європейському та американському дипломатичному повітрі зависло питання: чи буде вторгнення? НАТО екстрено зібралась на нараду.
Володимир Зеленський вилетів у Париж на переговори з президентом Франції та канцлером Німеччини. І навіть Джо Байдену довелося обговорювати Україну з Володимиром Путіним.
Чого нам чекати? І чи не залишимось ми віч-на-віч зі смертельною загрозою, розкажуть наші спеціальні кореспонденти з Брюселя й Вашингтона.
Ситуація щодо України з різних берегів Атлантики і вигляд має різний. Тут, у Вашингтоні, і справді серйозно занепокоєні скупченням російських військ на кордонах.
А головне, прагнуть не допустити, щоб ситуація вийшла з-під контролю. За будь-якої адміністрації в цьому сутність американської політики - завжди уникати непередбачуваності. Так і роблять - і цим багато що пояснюється.
У Європі ж у ймовірність нової війни не вірять. Ще в понеділок у Єврокомісії у відповідь на запитання журналістів заявили.
Ситуація тривожна, проте розгортання бойових дій мало ймовірне. Відповідно, це й задало тон тижню.
У вівторок у НАТО зібрали позачергове засідання. Головне питання Україна. Про це попросив міністр закордонних справ Микола Кулеба. До Брюсселя він прибув із твердженням, що не можна допустити повторення ситуації 2014, коли Росія захоплювала Крим і Донбас, а західні партнери занепокоєно спостерігали. Потрібно діяти - на випередження.
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України:
Вона нарощує війська на трьох напрямках - на північному сході України, в Криму - на півдні, і сході - на Донбасі. За останні тижні Росія разюче збільшила свою пропаганду, якою вона дегуманізує українців і провокує ненависть у бік України. Ще більше непокоїть те, що російські високопосадовці приєдналися до цієї кампанії й відкрито погрожують Україні війною і знищенням нашої держави.
Зараз є всі засоби, аби не лише стримати російські війська, а остаточно вивести їх з території України, зазначив Дмитро Кулеба. І уточнив допомогли б нові антиросійські санкції та практична оборонна підтримка від західних партнерів. Проте генсек НАТО Єнс Столтенберг обмежився лише закликами до Кремля.
Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО:
Значне нарощування військової присутності Росією невиправдане, не зрозуміле й викликає глибоку стурбованність. РФ повинна припинити стягувати війська до України та її околиць. Зупинити провокації. І негайно піти на деескалацію.
Того ж дня до Брюсселя прилетів і державний секретар США Ентоні Блінкен. Після засідання комісії Україна-НАТО він зустрівся з Кулебою тет-а-тет. Розмовляли годину.
У Вашингтоні, не під запис, розкрили деталі. Перспектив членства України в НАТО Кулеба й Блінкен не торкалися. Не порушував міністр і питання про надання Києву американських озброєнь. У Держдепі сказали: "офіційний Київ якщо про щось і просив, то про політичну підтримку". Мовляв, в Україні переконані, що це все не порожні погрози; із таким рівнем інформаційної істерії "Кремль точно готує громадську думку до якихось дій проти України".
А в ЄС розгорнулася, можна сказати, інформаційна кампанія на підтримку України. Тему невиправданого наступу Росії й необхідності стати на захист українців - зачепило чи не кожне західне видання. Чого тільки вартий епізод із Урсулою фон дер Ляєн.
Коли офіс президента Єврокомісії надіслав Володимиру Зеленському відмову на запрошення святкування 30-річчя Незалежності України, видання Politico і французька Libération затрубили - як же так?!
Критичні анонімні коментарі журналістам щедро роздавали європейські дипломати. Більшість із них переконані.
Київ треба підтримувати, а на Москву далі тиснути. Разом з американцями.
І свіжі санкції - доказ того, що Штати зберігають простір для переговорів, але від тиску не відмовляться.
Що вони з'являться сумнівів не було. Інше питання, якими вони будуть? Рішення було за Байденом. Оточення президента розділилося. Частина команди прихильники максимально жорсткого курсу. І переконують, що говорити з Кремлем можна тільки з позицій сили.
Але є ті, хто вважає, що Москву не можна заганяти в кут, бо ситуація вийде з-під контролю. Тож Вашингтон має зберегти діалог із Кремлем. І Байден дослухався до аргументів і зателефонував Путіну, навіть запропонував зустріч на нейтральній території.
Джо Байден, президент США:
Ми могли піти ще далі. Але я вирішив цього не робити. Обрав співмірні дії. Оскільки США не хотіли розбурхувати черговий раунд ескалації та конфлікту з Росією. Нам потрібні передбачувані відносини.
Прагнення передбачуваності, наскільки я почув у коридорах влади, це саме те, що керує діями американської адміністрації. Штати доклали стільки зусиль задля зміцнення України, що не можуть допустити неконтрольованого загострення на фронті чи прямого зіткнення з Росією.
Джо Байден, президент США:
Там, де це в інтересах США - співпрацювати з Росією, ми повинні й будемо це робити. Там, де Росія порушить американські інтереси, ми відповідатимемо.
При цьому про примирення з Росією не йдеться, кажуть американські експерти. І пояснюють - адміністрація Байдена просто використовуватиме санкції чи обіцянку їх послаблення як "батіг і пряник".
Кріс Міллер, експерт Інституту міжнародної політики:
Один мотив для санкцій - карати Росію, сподіваючись, що це утримає її від якихось кроків у майбутньому, адже в Москві розумітимуть ціну таких дій. А інший… От ми часто чуємо: "Вашингтон запровадив санкції проти конкретних чиновників чи підприємців"… Так це спроба розділити російську еліту!
Тому, прогнозують у Вашингтоні, і свіжі "чорні списки" мають багато імен, і нові будуть - максимально "адресними". А поки що Штати заборонили американським банкам купувати російські облігації. Вдарили по технологічних компаніях і вислали з Америки десять російських дипломатів. У Кремлі пригрозили санкціями у відповідь. А що Європа?
А від ЄС нових санкцій не варто чекати. Про це одразу попередили в офісі французького президента - Еммануеля Макрона. У п'ятницю поговорити з ним у Париж прилетів Володимир Зеленський.
У Єлисейському палаці, не під запис, наголосили: ця зустріч була запланована ще кілька тижнів тому. Аби ніхто не розцінював її як гучний жест на підтримку Києва у відповідь на наступ Росії. Тут зазначили: поважають Україну, її суверенітет, історію. І не вважають, що Володимир Зеленський приїхав по допомогу. Він президент. І прибув, щоб зустрітися з колегою.
Прибув не сам, а з дружиною Оленою. Еммануель Макрон чекав їх на Ганку теж разом із Бріджит. У програмі Єлисейського палацу цей візит був зазначений як "спільний обід". Та, звісно, безпекова тема переважала, і за півтори години до розмови через відеозв'язок до них приєдналася німецька канцлерка Ангела Меркель. Вийшла така собі "Нормандська трійка". Володимир Путін до розмови не долучився.
Володимир Зеленський, президент України:
Що важливо - ми наближаємось до наступного засідання Н4, вважаю що воно можливе. 19 числа цього місяця буде засідання радників, буде обговорюватись низка питань. перш за все будуть обговорюватись кластери,. Ці кластери це покрокове виконання мінських домовленостей.
Про результати переговорів у Єлисейському палаці Володимир Зеленський звітував уже сам в Українському посольстві в Парижі. Ані Макрон, ані Меркель заяв не робили. Зеленський розповів, як пропонував Макрону підписати декларацію про визнання прагнень України стати членом ЄС, та порушив питання членства в НАТО.
Володимир Зеленський, президент України:
Ми відчуваємо підтримку України в питанні ПДЧ - набуття членства в майбутньому Альянсу. Ми розуміємо, що це залежить не тільки від Франції, хоча я вважаю, що Франція грає велику роль у вирішенні цього питання. Я би відповів на це питання так, що у червні місяці буде саміт НАТО і там ми обов'язково будемо з вами чути чи є такий сигнал, і від яких конкретно країн.
Та від Франції такий сигнал навряд чи надійде написали французькі ЗМІ. Бо Париж послідовно виступає проти розширення ЄС, а також має серйозні сумніви щодо доцільності вступу України в НАТО.
Еммануель Макрон намагається зберігати делікатну рівновагу між підтримкою України та запобіганням розгортання масштабної війни на сході Європи.
А для цього потрібен простір для маневру в діалозі з Росією. Після візиту Зеленського в Єлисейському палаці повідомили найближчим часом Макрон проведе переговори з Путіним.