Жителі прифронтових районів потерпають від ворожих обстрілів [ Редагувати ]

На Донбасі обстріли не вщухають ні на день. При чому перепадає не лише нашим військовим, а й жителям прифронтових сіл. Місцеві кажуть: востаннє таке загострення було 6 років тому.

Як і тоді, людям знову доводиться рятуватись у підвалах. Зараз на фронті настільки небезпечно, що під обстріли потрапила навіть наша знімальна група.

Дістатися до позицій можна ось так, у броні. Так і безпечніше, і дістатися можна.

Спочатку на гусеницях страшним бездоріжжям, потім окопами на свої двох - так ми дістаємося передових позицій неподалік від Донецька. Вони під постійним наглядом супротивника. Тільки-но побачивши рух - звідти починають стріляти.

Давайте подождем, может упадет что нибудь. Пыдышь. О, это нас увидели и решили шугануть.

Тож краще перебігом у надійніше укриття.

За снайперов я не переживаю. Я переживаю что бы сейчас ВОГ на голову не упал.

ВОГ - це підствольна граната. Підступна зброя, бо летить дугою й може влучити в окоп. Та невдовзі нас заспокоюють - це не гранати, а лише великокаліберний кулемет.

Стреляют - это "ДАШКА", розрывными пулями, судя по всему, бьет.

Це - "Алігатор". Такий у вояка позивний. Спокійний і зібраний - чоловік воює з 2015 року.

Позивний "Алігатор", військовослужбовець Збройних сил України:

Тут так - голову висунув - могуть острелить. Тут така снайперська война. Ну єта чепуха. Нет мин, нет рпг! Єто просто стрельба.

Щоправда, іноді прилітає й важче за кулі.

Позивний "Алігатор", військовослужбовець Збройних сил України:

Пару мин они бросили и бросили прицельно, недалеко тут. Они показали, что знают где находятся наши люди и если надо будет, будет команда - они засіпят конкретно.

Несподівано з боку ворога помічають рух. Та за кілька секунд - відбій.

Тут гражданские бівает ходят - они на ферме работают... Дед там какой-то козі пасет... Есть предположительно 3 лежки снайперов - біли блики.

Бойовики хитро обладнують вогневі точки так, щоб місцеві селяни слугували щитом. У цей час сідає сонце, і починається нічне чергування.

Під періодичні постріли вояки проводять на позиціях ніч. Постійно пересуваються, спостерігають у прилади нічного бачення і тримають зброю напоготові.

Каждій день автомат, пулемет...воги...хоть пару штук но будуть...не буває таке шоб цілком тишина була. Буває ночью виходиш а чи міна поилітає чи сапог лупить.

"Сапог" - так вояки називають реактивну гранату з важкого гранатомета СПГ. Цієї ночі до них не дійшло.

Через певний час солдати міняються. Зараз черга Артема. Хлопець лише п'ятий місяць на фронті.

Артем, військовослужбовець Збройних сил України:

В гражданской жизне я закінчив магістратуру, получив диплом магістра по менеджменту. Відслужив строчку. Повернувя на гражданку і нічого не знайшов кращого. Повернувся сюди.

Черговий кухар робить для хлопців місцевий кулінарних хіт. Гарячі паб-сендвічі чекають на кожну зміну. Після холодних годин у нічних окопах - це те, що треба.

Я попробовал і всем понравилось. Теперь даже не только я делаю.

Ніч поступово відступає, під ранок гримнувши вогнем і металом.

Едуард, військовослужбовець Збройних сил України:

Десь на низу почав работать пулемет і пошла ответка. Їх пулемет..пкм, поддерживал пкс..так десь минут 20-30 нормальний такий шов бой, хороший.

Так зараз на фронті минає майже кожна доба. І на жаль, не тільки у військових...

Вирви від вибухів, побиті осколками паркани й будинки. Це селище Зайцеве під Горлівкою. По цих вулицях ударили важкі, сто-двадцяти-міліметрові міни. Нечисленні жителі одразу поховалися в підвали.

Анжела, жителька Жованки:

Слішу бабах такой. Потом віскочила, кричу мужу, Вова, Вова, Вова - а он за домом біл. Он віходит и говорит - бегом в подвал. Мі зашли в подвал - и через сколько-то минут опять бабах.

Другий тиждень місцеві жителі, немов повернулися в 14-15 рік. То мінометні міни по вулиці вдарять, то прилитять міни протипіхоти. Ось вони - ці ПОМ-2. Немов павук, боєприпас випускає навколо себе шнури детонації.

Справа, на подвір'ї - той гараж - вона прям біля нього.

Розмінувати їх не можна - лише знешкодити підривом. Або ось так - ще простіше. Це, звісно, коли не має небезпеки для мирних жителів. Інакше - викликають саперів.