Затоплена Україна: чому на Прикарпатті не укріплюють береги річок? [ Редагувати ]

Якщо з більшості регіонів негода вже відступила, то для Прикарпаття все тільки починається - там береги деяких річок востаннє укріплювали понад... 100 років тому, ще за часів Австро-Угорщини. А ремонтували - після Другої Світової. Зараз береги сиплються в річки навіть від звичайного людського кроку. А обриви - підступають до будинків.

Чи можна запобігти біді? І чому план з порятунку, який пропонують депутати та чиновники, може набити їхні кишені, і знищити карпатські річки?

Щоб ви розуміли, буквально в цьому році за період весни і трішки літа було забрано більше десяти метрів берега.

Метр за метром… після кожного навіть найменшого паводка обриваються береги річки в селі Добровляни. Найбільший шмат - майже пів сотні метрів - вода забрала торік під час великої червневої повені.

Микола Когут, житель села Добровляни, керуючий справами виконавчого комітету Новицької сільської ради:

Річка неухильно наближається до населеного пункту. Є місця, де від будинків, де проживають люди, буквально 100 - 150 метрів.

Зупинити це могли б захисні берегоукріплення. Але їх - немає.

Микола Когут, житель села Добровляни, керуючий справами виконавчого комітету Новицької сільської ради:

Буквально два кілометри від моста, і аж туди - де впадає Чечва в Лімницю - немає жодного берегоукріплення, жодної дамби.

Берег руйнується від найменшого натиску ноги. От, дивіться, просто все осипається у воду.

Що буде з берегом, якщо по ньому знову вдарить масштабна повінь? У сільській раді навіть бояться про це думати. Уже не перший рік намагаються запобігти біді.

Микола Когут, керуючий справами виконавчого комітету Новицької сільської ради:

Ми звертаємось буквально кожної весни от в мене ряд звернень у всі органи, у всі інстанції - це обласна державна адміністрація, і обласна рада. На даний час жодної реакції від влади немає.

Шаленими темпами руйнуються берега і в гірському селі Пасічна.

Ще рік тому берег ось такою лінією проходив.

А нині тут величезне провалля. Берег зсунувся буквально на днях, після проливних дощів. У воду сповз шмат землі, завбільшки з вантажівку. Наступна злива - і в гірській річці може опинитися вже частина дороги.

Ця дорога веде до чотирьох сіл, а далі - лише гори. Якщо вона обвалиться - повністю відрізаними від світу опиняться більше як десять тисяч людей.

Захисним конструкціям, які укріплюють берег, понад сто років.

Ось, ми бачимо - там є каміння, воно оброблене. Це свідчить про те, що берегоукріплення тут ще робилось 100 років тому за Австро-Угорщини, тому що таке берегоукріплення тільки вони робили.

І таких аварійних ділянок на гірській річці лише в цій громаді нарахували майже два десятки.

Андрій Гунда, голова Пасічнянської сільської ради ОТГ:

Десятками років берегоукріплення не ведеться, їхній огляд - не ведеться. Не ведуться і ремонтні роботи. До 15 місць, де потрібно зробити - отака "робота на випередження", - щоб воно не призвело до великих руйнувань. Якщо ми це швидкими темпами не зробимо, будемо мати те, що будуть падати дороги, не буде проїзду.

Так, як сталося торік. Руйнівна повінь за добу знищила в Пасічнянській громаді вісім мостів, кілометри доріг і сотні метрів старих берегоукріплень. А ще забрала хату та гектари городів.

Великі гарні ковані ворота, а отут, за ними була велика двоповерхова хата. Зараз тут нічого немає, будинок забрала велика вода.

Роман Космірак, житель села Пасічна:

Тут всюди городи йшли, люди городи мали. Вона йшла он там, де та дамба - туди йшла вода - і сюди посунулася. Берегоукріплення треба роботи,  бо забере ці всі хати, що є, це попід берег все забере.

Лише на цьому березі у небезпеці щонайменше десять будинків. Серед них дім пенсіонерки пані Олени. Від річки до її подвір'я лише кілька десятків метрів - майже стільки, скільки повінь забрала торік. Жінка з острахом очікує кожного дощу. А коли починає накрапати - навіть не може спати.

Олена, жителька села Пасічна:

А ти б, дочка, спала тут? Як я цілий вечір сиділа біля воріт, та тут так гуркотіло - ноги трясуться. Ну, а куди я стара буду йти, куди я подінуся? Ану виселіть нас - але куди? Що, голова мене візьме до себе? Чи ти, дочко, візьмеш мене до себе? Ну куди я стара піду.

Марія, жителька села Пасічна:

Близько біля ріки хата. І страшно так вночі спати. То так кльоцки й каміння гуркотить, що страшно.

За словами сільського голови, обласна адміністрація обіцяла зупинити руйнацію й укріпити 160 метрів берега. Та із запланованого - торік зробили лише половину. І замість міцних металевих конструкцій берег вимостили... камінням.

Андрій Гунда, голова Пасічнянської сільської ради ОТГ:

Річка тут підіймається до 10 метрів, і вона просто руйнує. Якщо така повториться повінь, як минулого року, - то це берегоукріплення не витримає. Це невеличке берегоукріплення, яке з малою водою поки справляється.

Тож нині навіть найменша гроза може спровокувати в селі справжній апокаліпсис. Місцеві живуть, як на пороховій бочці. І така біда нині чи не в кожній прикарпатській громаді.

Євгенія Бардяк, депутат Івано-Франківської облради, член постійної комісії з питань екології:

Насправді це є системна проблема. Має бути якийсь стратегічний підхід по розв'язання даного питання. Адже неможливо просто точково ремонтувати там берег, там берег. Тут ми нині відремонтували, а завтра він з іншого боку обвалився.

Берегоукріплення, дамби, греблі - усе це захисні бронежилети сіл і міст проти паводків. Заслони, більшість з яких потребують негайного ремонту, кажуть у Держагенстві з водних ресурсів.

В'ячеслав Розгон, начальник відділу взаємодії з водогосподарськими організаціями Держагенства водних ресурсів:

Всі вони були побудовані починаючи з 50-60 років. Можна сказати, що така інфраструктура потребує або капітального ремонту, або поточного ремонту, щоб підтримувати їх працездатність.

На це потрібно більше ніж мільярд гривень. Але...

В'ячеслав Розгон, начальник відділу взаємодії з водогосподарськими організаціями Держагенства водних ресурсів:

Але в цьому році в державному бюджеті для такого напрямку передбачено 136 мільйонів.

Андрій Гунда, голова Пасічнянської сільської ради ОТГ:

Тільки для нашої громади потрібно така сума, щоб ми всі берегоукріплення зробили.

Втім, це лише один бік медалі. Адже, самим будівництвом берегоукріплень і дамб воду не зупинити, - пояснюють експерти. Річки треба систематично прочищати і поглиблювати, чого не роблять уже багато років.

Едуард Прощук, народний депутат України:

Є програма, але вона на жаль не фінансується. Тому станом на зараз ситуація складна. За великим рахунком в гірському регіоні руслоочисні та руслорегулювальні роботи, які вкрай необхідні, - не проводяться.

Микола Когут, керуючий справами виконкому Новицької сільської ради:

Раніше не було укріплень, але не було і цих проблем. Тому що дозволяли забирати - от може камера покаже оці острови, які знаходяться на середині русла річки - на даний час ці всі насипи заборонено забирати, заборонено поглиблювати посередині русло, і маємо той результат, що посередині острів, а вода ломить береги.

Приборкати велику воду цього року взялися депутати. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який дозволить місцевим чиновникам самим вирішувати - як правильно розчищати річки.

Едуард Прощук, народний депутат України:

Ми пропонуємо, щоб комісія ТЕБ НС обласна мала повноваження приймати рішення де необхідно проводити такі роботи і відповідно буде можливість територіальній громаді вкладати з потенційними назвемо їх так інвесторами угоди залучати приватні кошти.

Сільські ради зможуть домовлятися з приватними фірмами про розчищення водойм. Вони забиратимуть зайве каміння і зможуть його продавати. А п'яту частину виторгу віддаватимуть у бюджет села.

Але диявол ховається в дрібницях. 10 років тому за подібною схемою на Прикарпатті вже розчищали водойми. Тоді чиновники та бізнесмени буквально перетворили їх на прибуткові кар'єри - виривали такі глибокі котловани, що річки змінювали русло, пересихали, пропадала риба. Зрештою, на таке розчищення наклали табу.

Чи не перетвориться сьогодні турбота про людей на нову корупційну схему збагачення?