Війна на Донбасі: противник активізував обстріли по всій лінії фронту [ Редагувати ]
Не парадна військова реальність зараз відбувається за сотні кілометрів від Києва. На Донбасі. Там весь тиждень було чергове загострення. Ворог посилив обстріли по всій лінії фронту. Були загиблі та поранені.
І найцинічніше, що противник накриває вогнем житлові квартали і прикривається мирними мешканцями, як щитом. Наш Станіслав Кухарчук працює на передовій. Далі його репортаж із-під окупованого Донецька, з Мар'їнки.
Горить хата. Провулок шкільний 21.07.21 рік
Авдіївка...
Дрібні осколки є і побільші. Худо - бєдно 15 штук закинули.
Старогнатівка...
Ну вони на фугасі влупили, чуєш, як порохом воняє.
Околиці Мар'їнки! Вже другий тиждень лінія фронту палає від обстрілів. Крім уже звичного стрілецького озброєння, ворог активно застосовує важкі міномети та ствольну артилерію. Разом із нашими укріпленнями противник рівняє із землею і цивільну інфраструктуру.
Восьмий рік Мар'янка залишається форпостом перед окупованим Донецьком. Лінія фронту тут проходить прямо по городах приватного сектору. Тривала позиційна війна дала змогу противнику пристріляти в Мар'їнці ледь не кожен квадратний метр.
Дорогою до позицій боєць із позивним "Петрович" знімає свій шолом, адже піт буквально заливає очі. Та робить він це лише в тих місцях, які не прострілюються…
От тут стіни, ми ідемо в приміщення, то можна знять, а тут будемо виходити, то краще одягнути.
До позицій і спостережних постів шлях лише під прикриттям густих насаджень, або траншей. Та окопи після злив стали майже не прохідними. Виходимо з окопу, уявіть собі, тут ходити навіть важко, а не те, що воювати…
Вся відкрита місцевість на околицях Мар'їнки проглядається і прострілюється. З окопу бійці зайвий раз намагаються не визирати. Адже із противником тут можна зустрітися буквально обличчям до обличчя.
- Далеко вони звідси? - 400 метрів, а звідси 500…
З допомогою такого нехитрого приладу Володимир роздивляється житлові квартали передмістя окупованого Донецька вони звідси, немов на долоні. Ворог займає найближчі хати і звідти здійснює обстріли. Але от знищити вогневі точки наші військові не можуть, бо у цих будинках живуть люди.
Володимир, військовослужбовець ЗСУ:
Мирне населення знаходиться, тим більше ми спостерігаємо, що часто люди виходять на городах працюють. Відкриваємо вогонь лише після явного обстрілу наших позицій, або зближення з нашими позиціями
На відміну від підступного противника, наші вояки намагаються висунутися подалі від населених пунктів.
Ці позиції до 19 року займали найманці, щоправда, вони тут не тільки воювали, а й, як не дивно виробляли горілку. Ось такі наліпки з написом - "Русская Водка", лежать тут скрізь.
Перервати "виробничий процес" нашим військовим було потрібно, аби перенести лінію фронту подалі від житлових кварталів Мар'їнки. До цього подвір'я пані Наталі було ворожим полігоном стріляли з усього. Після пережитого її насторожує навіть далеке відлуння грому.
Сім'я пані Наталія єдина, хто залишився жити в цьому кутку, всі сусіди повиїжджали подалі від війни. Жінка радіє, що українським воякам вдалося відтіснити ворога на кілька кілометрів від її дому. Каже, тепер хоча б кулі сюди не прилітають. Переживати подібне вона не бажає навіть ворогу.
Наталя, жителька Мар'їнки:
Уже скільки іде війна, невже там, десь на мирній території люди не вірять, що тут таке відбувається невже вони не вірять…
Та про затишшя на фронті місцеві жителі та військові можуть тільки мріяти. Віднедавна по околицях почала працювати навіть ворожа артилерія. Підрозділ Едуарда зараз чим дужче заривається в землю - міцний бліндаж та глибокий окоп тут рятують життя.
Едуард, військовослужбовець Збройних сил України:
Краще в землі бути чим на свіжому повітрі, так безпечніше. Я навіть не знаю, з чим це може бути пов'язано. То сиділи тихенько-тихенько, а тут раз і почали стрілять міномети, снайпера дуже багато - бойова готовність кажуть у них.
Чого чекати від ворога, наші вояки не знають. Та мовчати не збираються - вогнем у відповідь українській армії таки вдалося трохи охолодити запал противника.