Чорнобильську зону готуються перетворити на туристичну перлину України [ Редагувати ]

Із зони відчуження - на зону туризму. Держава взялася рятувати легендарні об'єкти навколо Чорнобиля. Уже складають проєкти реконструкції будівель у Прип'яті. Роботи планують почати наприкінці поточного року. Чи має майбутнє мертва територія?

Томатний сік, перша в житті жуйка, "ракети" річкою до Києва. Такою запам'ятав Прип'ять наш екскурсовод Олександр Сирота. У місті минуло його дитинство. 10-тирічним Олександр з мамою виїхав до Києва. До Прип'яті він вперше повернувся 1992 року. Згодом приїжджав частіше. Врешті почав організовувати тури.

Центральный вход школы №1, старейшей школы города Припять - вот так на фото он выглядел осенью 1985 года, за полгода до чернобыльской катастрофы. Это 3-Б класс, тут на фото тоже есть, только вряд ли вы меня найдете.

Колись тут була простора алея, подвір'я, де проводили лінійки. Нині серед зелених джунглів школу складно впізнати.

Олександр Сирота, колишній житель Прип'яті, голова Громадської ради при ДАЗВ:

Я думаю, что школа не простоит больше чем еще две-три зимы, и скорей всего в ближайшей обозримой перспективе будет разрушена.

У такому ж стані вся Прип'ять. Олександр уже 15 років працює над тим, аби зберегти місто.

Олександр Сирота, колишній житель Прип'яті, голова Громадської ради при ДАЗВ:

Эта территория не интересовала государство Украина, как место такой вот памяти- мемориализации, вопросы даже не стояли. Это грязная территория возле станции, в которой случайным образом появился туризм.

У Зоні є брудні місця, де дозиметр зашкалює, але легальних відвідувачів туди не пускають. На туристичних стежках рівень радіації приблизно такий же як і в Києві. Нині держава взялася відроджувати зону відчуження. Проєкт - частина "Великого будівництва", розрахований до 2025 року. Кошторис ще розробляють. Але вже цього року відбудують КПП, встановлять туалети на туристичних маршрутах і обладнають камери відеоспостереження, щоб ловити вандалів. Також убезпечать від руйнування кафе "Прип'ять", оглядовий дах 16-поверхівки і квартиру-музей ліквідатора Володимира Правика.

Ярослав Ємельяненко, голова Асоціації чорнобильських туроператорів:

Той досвід, який ми отримали в процесі ліквідації, - просто неймовірний досвід, всесвітній. Японці його використовують на Фукусімі - це дуже великий спадок і техногенний і культурний, який потрібно правильно використати - не утилізувати, як зараз це відбувається.

У спільних планах урядовців і туроператорів - до 2025 року зустрічати по мільйону відвідувачів на рік.