Поблизу зруйнованого Донецького аеропорту не вщухають ворожі обстріли [ Редагувати ]

Ситуація на фронті залишається напруженою. Особливо небезпечно на позиціях біля колишнього Донецького аеропорту.

Ось так на швидкості понад сто кілометрів за годину ми долаємо відрізок траси поблизу Донецького аеропорту. Цей шлях військові називають "дорогою життя", тому він під постійним прицілом ворога. Та самі позиції до гостей не надто доброзичливі. Вогнем поливають тут все навкруги, щойно фіксують якийсь рух.

Бої за цю ділянку тривають ще з 2014 року, зими 2015-го. І ось вся земля, кожен квадратний метр цієї території просто рясніє такими ось боєприпасами, наприклад, як ця нерозірвана ракета системи "Ураган".

Окопи та бліндажі - єдине спасіння наших військовиків у цьому пеклі. Таку колекцію уламків підрозділ Романа зібрав від початку ротації. Весь цей смертоносний метал летів і продовжує щодня летіти в наших вояків.

Роман, військовослужбовець Збройних сил України:

Колекція у нас - он, 120 міни, які заборонені для використання, ось запчастини від ПТУР-ів свіжі. Та сторона не цурається нічим.

Бої на околицях ДАПУ не припиняються ні на день. Ось так вояки чистять зброю після кожної ночі. Олег каже, якщо ворог не стріляє, то обов'язково проводить розвідку.

Два, три дні, і літають вони через 2-3 дні, можуть кожного дня. - Наскільки я розумію, ви вчора відкривали вогонь по безпілотнику? - Так.

Місцями до противника не більше як 50 метрів. Розтрощені будівлі ДАБУ в наших військових - як на долоні. Їх ворог уже давно перетворив на суцільну фортецю, - розповідає пан Віктор. Усупереч домовленостям фортифікаційні роботи супротивник проводить навіть зараз.

Паркан бачу перед аеропортом - он там, білі мішки і глина свіжа, червона глина. - Тобто, вони окопуються? Ну ,звісно, копають, ще й як копають.

Така близькість до легендарного ДАПУ надає нашим воякам ще більше сил та натхнення. І відступати з української землі армійці не збираються.