Українські хірурги увійшли в історію світової медицини [ Редагувати ]

Вони зробили неоціненний внесок у розвиток світової медицини. Українські лікарі Микола Амосов, Олександр Шалімов, Андрій Ромоданов увійшли в історію як геніальні хірурги. А сьогодні їхні учні роблять усе, аби вітчизняна медицина відповідала світовому рівню.

Продовжуємо цикл "Знай наших" до Дня Незалежності України.

1933 рік. Українській хірург Юрій Вороний пересаджує 26-річній пацієнтці нирку від трупного донора. Орган приєднали до внутрішньої сторони стегна. Через кілька годин після операції з каналу на стегновій шкірі виділились крапельки сечі. Нирка почала функціонувати. Перша у світі пересадка цілого органу людині стала величезним кроком для світової медицини.

Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України:

Українці відносяться до дуже креативної нації!

Й сьогодні українські хірурги продовжують змінювати світогляд медицини.

Василь Лазоришинець, академік, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова:

Ми не є якимись там друго- чи третьосортними хірургами, а ми є ведучими хірургами!

Київ. Інститут хірургії та трансплантології. Його засновник, Олександр Шалімов, - відомий на весь світ хірург, зробив сотні тисяч різних операцій. Першим пересадив підшлункову залозу хворому діабетом.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова:

Якщо раніше до Олександра Олексійовича до підшлункової залози вважалося, що не можна доторкнутися, то він став широко оперувати й врятував тисячі життів.

До "епохи" Шалімова відсоток летальності серед пацієнтів складав 30 відсотків. Хірургу вдалося знизити цей показник вдесятеро. Його методики оперативного втручання використовують у всьому світі й досі.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова:

Геніальність Олександра Олексійовича в тому, що він був універсальним хірургом - він оперував на серці, на судинах, на органах черевної порожнини, на підшлунковій залозі, на печінці, він виношував ідеї трансплантації, які зараз з успіхом втілюються в життя і дуже добре працюють.

Тут, в Україні, видатний хірург залишив після себе одну з найпотужніших хірургічних шкіл. Серед учнів Шалімова є навіть нобелевські лауреати. Саме його учні не зважаючи на всі проблеми розвивають трансплантацію в Україні.

Олександр Усенко, директор Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова:

Вперше у 2016 ми пересадили легені - це була родинна трансплантація легень. На жаль, хвора прожила місяць, але це було вперше - я сподіваюся, що в цьому, або в наступному році це пошириться далі, тому що був брак фінансування, організаційні моменти, але це ми зробили вперше, вперше в інституті пересадили серце у 2004 році, вперше пересадили частину печінки від живого родинного донора у 2004 році.

Інститут Амосова. Видатний кардіохірург та засновник прославився на весь світ своєю винахідливістю. Практично власноруч зібрав апарат штучного кровообігу, вигадав багаторазові оксигенератори, а ще створив перші штучні серцеві клапани.

Василь Лазоришинець, академік, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова:

Тоді клапанів не було, промислово вони ще не виготовлялися і він їздив у відрядження в Італію, купив собі нейлонову сорочку - це були шістдесяті роки, і потім прийшов, відрізав шматочки і з цих шматочків вшивав клапани і потім їх стерилізували й вшивали пацієнтам ці клапани.

Нині українські кардіохірурги оперують серце з найнижчим показником летальності у світі.

Василь Лазоришинець, академік, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова:

Якщо раніше треба було серце зупинити й виконати операцію, то зараз 95 відсотків операцій ми виконуємо на працюючому серці - це ноу-хау, яке дало нам можливість знизити летальність з 10 відсотків до 0,5. Це унікальний результат!

В Америці частка таких операцій на працюючому серці складає усього 30 відсотків.

Василь Лазоришинець, академік, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова:

Коли до нас приїхав директор цієї міжнародної школи, він побачив наш звіт і каже: ви не будете проти, якщо ми відкриємо філіал світової школи кардіохірургії, в інституті Амосова? Я кажу: я не проти. Я думав, що вони пошуткували.

На базі інституту першими почали успішно оперувати новонароджених - тут найрозвинутіша у Європі акушерська кардіохірургія.

Василь Лазоришинець, академік, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова:

Це вагітні жінки з пороком серця - маємо більше ста таких оперативних втручань, де треба зберегти життя і плода і жінки. Маємо позитивний досвід - один з кращих в Європі. Ми є в Європейському реєстрі поперед таких країн як Великобританія, Німеччина і Франція.

Саме українські вчені вигадали технологію стентування - це коли у звужені судини встановлюють металеву трубку. Нині цю технологію активно використовують в інституті нейрохірургії імені академіка Ромоданова.

Євгеній Педаченко, директор інституту нейрохірургії ім.акад. А.П.Ромоданова НАМН України:

Немає жодного хірургічного втручання у світі, яке б не було опановано нашими фахівцями.

Тут вперше у світі пересадили стовбурові клітини в мозок людини. А ще практикують нейрохірургію "одного дня".

Євгеній Педаченко, директор інституту нейрохірургії ім.акад. А.П.Ромоданова НАМН України:

Коли ламається хребець, і людині це дуже боляче - сподіватися на те, що воно швидко загоїться. Якщо так, то пускати на консервативне лікування і таблетки - це треба місяці, людина прикута, вона не може ходити. За рахунок того, що ми нашими технологіями проводимо укріплення цього зламаного хребця, людина встає вже через чотири години і без всякої болі повертається до свого звичайного життя.

Позаду десятки унікальних, як кажуть лікарі, "ювелірних" операцій. Завдяки розробкам інституту вони стали менш травматичними, та набагато швидшими.

Євгеній Педаченко, директор інституту нейрохірургії ім.акад. А.П.Ромоданова НАМН України:

Деякі речі, до яких ми сьогодні підійшли, вважалися фантастикою ще 20-30 років тому - здавалося, що це неможливо. Зараз нейрохірургія це робить!

І хоча більшість ідей українських науковців реалізувати вдалося лише за кордоном, на Батьківщині усі розробки пам'ятають та пишаються ними.

Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України:

Іван Пулій одним з перших відкрив рентгенівські промені, але оскільки Рентген, чиїм іменем названі ці промені, опублікував раніше роботу - вийшло за Рентгеном. Реально реалізована українська ідея зварювання живих тканин - це ідея Патона. Завдяки Патону, його інституту була розроблена не тільки ідея, а й була розроблена технологія, були розроблені інструменти.

Високопрофесійними є й українські військові медики - за часи війни хірурги рятували життя бійцям навіть з осколковим ураженням серця. А всі їхні напрацювання розмістилися у десяти томах збірки.