Війна в Афганістані: Панджшерська долина тримає оборону [ Редагувати ]
Отже. Візит українськї делегації у Сполучені Штати відбувався у надскладній ситуації і для самої Америки, і для всього світу. На тлі Афганської кризи. Зрештою, це й стало причиною перенесення зустрічі Зеленського і Байдена.
Бо 31 серпня США завершили свою 20-річну військову місію в Афганістані - і повністю вивели звідти свої війська. При чому - у хаосі та поспіхом.
Зараз, за винятком однієї провінції, вся країна - у цілковитій владі талібів. Вони вже заявляють про формування свого уряду, задля цього в країну приїхав співзасновник "Талібану". Своїм головним партнером новий режим назвиває... Китай. Що відбувається в Афганістані зараз - після виходу американців? Чи захопили таліби останню нескорену провінцію Панджшер? Хто контролює кабульський аеропорт? І чи продовжиться евакуація? Ольга Жидецька - докладно.
Автоматні черги, замість салютів. Нові порядки , і нові приводи для святкувань. Останні захисники демократичного ладу в Афганістані, Панджшерська долина, тримає оборону.
Ми захищатимемо нашу землю до останньої краплі крові.
І несподіваний потужний внутрішній фронт опору.Дощ обіцянок миру й добробуту від талібів. І величезні черги до банків із надією зняти бодай якісь гроші.
Залпами в небо та гучними святкуваннями на вулицях всіх міст таліби відзначили час, коли останній американський військовий покинув Афганістан, вилетівши з аеропорту Кабула.
Забігулла Муджахід, речник "Талібану":
Загарбники і ті, хто скоса поглядає на Афганістан - зіткнуться з тим, з чим сьогодні зіткнулися Сполучені Штати. Американці зазнали невдачі тут. Але Ісламський Емірат хоче мати хороші відносини з усім світом, зокрема і з США.
Така офіційна позиція керівництва "Талібану". Та деякі члени угруповання - набагато радикальніші.
Маувлі Закерулла, польовий командир "Талібану":
Які б досягнення та зброя не залишилися після невірних, у майбутньому ми обернемо все проти них. Хай невірні не приходять на нашу землю, з божою поміччю, ми підемо на їхню землю і зруйнуємо їхні країни, удесятеро сильніше.
Щоправда, скористатися всім натовським озброєнням таліби не зможуть - перед відходом американці вивели більшість техніки з ладу. Однак трофеями, які на ходу, бойовики радісно хизуються.
А ще, попри обіцянки не чіпати афганців, які співпрацювали з західними силами, залякують опонентів - демонструють труни, вкриті американськими та європейськими прапорами.
І вмовляннями, і силою, і пропагандою таліби тиснуть на останній оплот демократичних сил - Пандшерську долину. У п'ятницю бойовики оголосили: провінцію взято. І знову почали радісно стріляти у повітря. Під час святкування сліпі кулі автоматних черг убили сімнадцять і поранили сорок афганців!
Натомість уже сьогодні захисники Пандшеру стверджують - таліби раділи зарано! Провінція - вільна від влади "Талібану". Мовляв, вони розбили ворога ще на підступах й не думають здаватися.
Ми напоготові дати відсіч "Талібану", якщо вони знову посунуть через кордони долини. У нас достатньо обладнання і зброї. Моджахеди, молодь, сили опору - готові відбивати атаки "Талібану". Успіх за нами, і перемога буде наша.
Тим часом цивільне населення майже сорокамільйонного Афганістану думаю, як вижити. Усі налякані і збентежені - ціни на харчі щодня зростають, інфляція з'їдає заощадження, банківська система - на межі розвалу, торгівля завмерла, роботи немає.
Звичайні люди сподіваються, що бодай призначення нового уряду внесе ясність, що ж буде далі. І зупинить економічну руїну та голод, який нависає над країною. За підрахунками ООН, кожен другий афганець уже не знає, коли і що зможе поїсти наступного разу.
Ахмед Захір, житель Кабула:
Ми сподіваємося, уряд оголосять раніше, ніж усі розчаруються. Усе дорожчає, роботи немає. Я різнороб - і не можу знайти жодного заробітку.
Абдулхаліль, власник готелю в Кабулі:
Гадаю, майбутнє Афганістану зруйноване. Напередодні вони святкували нібито захоплення Пандшеру. Стріляли й поцілили в нашого сусіда. Ще одна куля розбила кондиціонер, інша - влучила в будинок. Ісламський уряд не означає - ти можеш робити, що схочеш. Не означає, що можна гатити щоночі і сіяти паніку.
Тож сумирно чекати долі згодні не всі. Попри реальну загрозу смерті на протести в Кабулі регулярно виходять жінки. Афганки відчайдушно намагаються захистити свої права - на освіту, роботу і... просто людську гідність... У відповідь - брутальна жорстокість.
Сорая, колишня держслужбовиця:
Разом із гуртом колег ми хотіли пройти маршем протесту біля колишньої будівлі уряду. Але ми не дійшли туди - таліби били жінок електрошокерами, порскали сльозогінним газом, били прикладами автоматів у голову. І не було нікого, щоби спитати - за що?.
Схоже, таліби й самі не знають, що робити з владою та країною, яка опинилася в їхніх руках. Після падіння їхнього попереднього режиму країна змінилася; і керувати нею, як раніше - неможливо. Тож перемови щодо створення уряду затягуються. До нього обіцяють залучити колишніх чиновників і навіть дати посади... жінкам.
Хоча очолять країну, найімовірніше, шановані ватажки "Талібану". Поки ж - режим, який не в змозі дати громадянам хліба, дозволив - видовища. У Кабулі відбувся перший після захоплення матч із улюбленого тут крікету. І на трибунах поряд однаково миготіли білі прапори талібів та державні афганські.
Такі послаблення імпонують афганцям. І в країні багато людей... підтримують новий режим.
Зарат, житель Кабула:
Ми, афганські громадяни, дуже раді встановленню тут Ісламського емірату. Бо в останньому уряді були самі лідери, при цьому поводилися негідно. Повсюду процвітали грабунки й корупція. Та відтоді, як таліби тут, ми не бачили жодного пограбування.
Та за такий порядок доводиться платити свою ціну. Зокрема, є ризик етнічних протистоянь! Бо в Афганістані проживають десятки національностей. А "Талібан" - здебільшого об'єднує пуштунів. Нині вони тішаться абсолютною владою.
Рахім Улла, житель Баглана:
Деякі таліби зловживають владою, дискримінують за національністю. Вони запитують нас: "Що на вас вдіто?", - запитують про бороди. Пуштунів не чіпають, питають лише тих, хто говорить перською.
Тож перед новим афганським урядом стоїть майже непідйомне завдання - не втративши підтримки радикалів, стати урядом національної єдності. А ще - налагодити співпрацю із заходом. І заради цього - приборкати власних ватажків, які прагнуть якнайсуворіших законів шаріату. Інакше - країна буде приречена на голод, руїну і нову громадянську війну.