"Талібан": якою є система цінностей ісламського світу [ Редагувати ]

Після терактів одинадцятого вересня були ще вибухи в нічних клубах Індонезії, на залізниці Іспанії, в підземці Лондона. І - серія потужних атак на Париж. До речі, цього тижня у Франції почалися судові слухання у цій справі...

А ще теракти 11 вересня стали поворотним моментом і для країни, яка зараз у фокусі всіх світових ЗМІ. Для Афганістану. Бо саме тоді і почалася військова місія американців, яка тривала 20 років. Чому ж американцям не вдалося побудувати демократію в Афганістані?

І в чому принципова різниця між системами цінностей західного та ісламського світу? І яке воно - життя за середньовічними законами шаріату? Світлана Чернецька вирішила показати на прикладі однієї із численних радикальних істалімістських течій - Талібану.

За крадіжку - відрубування руки. За подружню зраду - побиття камінням. За вбивство або неповагу до ісламу - публічна страта. Система правил та законів - далека та незрозуміла для західного світу. Як це - жити за нормами шаріату - мусульманським кодексом, що регламентує всі сфери життя?

Ця молода жінка - Малала Юсафзай - найвідоміша жертва Талібану. Таліби захопили її рідне село в Пакистані. Заборонили телебачення, музику та навчання для дівчат.

Малала Юсафзай, жертва Талібану:

Жінки взгалі не мали жодних прав. Дівчатам не давали можливості навчатися, вони не могли працювати. Жінок привселюдно катували на вулицях за найменші провини.

Тоді п'ятнадцятирічній Малалі таліби вистрелили в голову. За те, що попри заборону, вчилася й розповідала світу про їхній режим. Дівчину врятували британські лікарі. І для західного світу Малала стала прикладом абсолютної безжальності Талібану. А ще - символом того, що зараз чекає на Афганістан...

Негін Хпалвак, диригентка жіночого оркестру:

Коли я почула, що Талібан захопив наші вулиці, то запанікувала. Я була вдягнута в майку без рукавів, тож побігла за довгою сукнею. Інакше таліби могли б мене вбити!

Ще місяць тому Негін була гордістю Афганістану. Вона керувала першим в країні жіночим оркестром...

Та зараз професія Негін не просто непотрібна, а й небезпечна! За нормами шаріату, музика - гріх. Бо не приносить жодної користі й забирає час, який мав би йти на служіння Всевишньому.

Негін Хпалвак, диригентка жіночого оркестру:

У мене була тека з вирізками моїх інтерв'ю, я все одразу спалила. Також у вогонь пішли всі фотографії, де я з музикантами чи з інструментами. Все моє минуле життя - перетворилося на попіл.

Таліби заборонили транслювати музику по радіо. Натомість ефір заполонили релігійні співи та політична пропаганда. Не може бути й мови про роботу кінотеатрів чи нічних клубів.

Хореограф, танцівник брейкдансу:

Талібан вважає танці гріховним заняттям. А брейкданс - це ще гірше, бо західна культура. 20 років тому, якби танцюриста впіймали за таким заняттям, йому на місці відтяли б голову чи застрелили. Боюся, що така доля спіткає й мене.

Хлопець не показує обличчя. Йому не вдалося втекти з країни, і він живе в постійному страху. Речники Талібану обіцяють пробачити всіх, хто жив не за шаріатом у минулому. Та насправді, полювання почалося.

Аньєс Калламар, генеральний секретар організації "Міжнародна амністія":

У нас є списки тих, кому загрожує небезпека і кого необхідно терміново вивезти, і я підозрюю, що в Талібану існують свої списки з тими самими іменами.

Лише подивіться на цих чоловіків. Вони ледь залишилися живими після викрадення та катування бойовиками. А все тому, що Такві й Немат - журналісти афганської газети. І робили репортаж про антиталібанські протести.

Такві Дар'ябі, журналіст:

Семеро чи навіть восьмеро людей били нас, аж доки ми не знепритомніли.

Немат Нагді, журналіст:

Скільки б я не казав їм, що репортер і нікого не підбурював, вони лише сміялися. Мовляв, мене треба покарати, адже я покажу ці протести й поширю їх світом.

Жінки протестують чи не найгучніше. Ще б пак! Їх позбавляють базових свобод. Більше жодної відкритої ділянки тіла.

Це - бурка. Найбільш закритий варіант мусульманського одягу. Традиційно синього кольору, у ньому навіть очі сховані за сіткою.

Халіда Попал, колишній капітан жіночої команди Афганістану з футболу:

Талібан позбавив мене дитинства. Я пам'ятаю, що за талібського режиму не могла ходити до школи, не могла брати участі в соціальному житті. Для нас заняття футболом було своєрідною помстою Талібану.

Спорт - табу. Без супроводу чоловіка, брата чи батька - на вулицю ані ногою. Самотній жінці не продадуть продуктів на ринку, її не відвезуть у таксі. У 90-х таліби заборонили жінкам працювати поза домом.

Фарід Хассанзаде, житель Кабула:

Мій найбільший страх зараз - це відтік мізків, усі, хто мають освіту, залишають цю країну всіма можливими й неможливими способами.

Зараз нова влада обіцяє бути не такою консервативною, як 20 років тому. І навіть запевняє, що дівчата зможуть вчитися.

Забігулла Муджагід, речник Талібану:

Ми зв'язані правами жінок, наданими шаріатом. Нашим сестрам і матерям будуть надані всі права, які дав їм Бог. Жінки - частина суспільства. Жінки працюватимуть у різних сферах країни, живучи за шаріату. Жінки працюватимуть у сфері освіти, охорони здоров'я та інших галузях і будуть відігравати активну роль.

І поки що дівчата вчаться. Щоправда, тепер в університетських аудиторіях вони сидять окремо від хлопців - за завісою. Але при цьому жінок-викладачок навіть не допустили в приміщення.

Студентка в університеті Авіценни (Кабул):

Як бачите, дуже мало студентів повернулися за парти, особливо мало дівчат. У нас не залишилося мотивації для навчання, адже все одно працювати буде ніде.

Таліби взялися будувати в Афганістані "Ісламський емірат". І попри рух Опору, вони мають і підтримку в країні. По-перше, хтось сподівається на кінець війни і початок бодай якоїсь стабільності. По-друге, багато афганців - переважно в глибинці - і так споконвіків живуть за правилами шаріату. За ісламським законом, заснованим на Корані.

Світлана Чернецька, кореспондентка:

Звісно, у 6 столітті навіть уявити не могли, що колись з'явиться інтернет. Тож і правила щодо його користування визначають старійшини. Тобто трактувати шаріат можна дуже по-різному. Що й відбувається в різних країнах. Приміром, європейські мусульмани чітко дотримуються Рамадану й відвідують мечеть, але голять бороди й танцюють на весіллях. Для Талібану таке неприпустиме.

Таліби - ультра-традиціоналісти. І не допускають жодних вільних трактувань. За час їхнього першого правління Афганістаном - з 1996-го до 2001 року - Талібан насаджував закони шаріату у своїй найбільш радикальній інтерпретації. За покорою стежили працівники міністерства пропаганди доброчесності. А також особливий підрозділ Amri bil Marof - в перекладі - "примус до добра". Вони їздили вулицями і привселюдно карали тих, хто порушував правила. Водночас законом дозволяється "око за око". Тобто навіть убивство виправдовується, якщо це - помста.

Сесіль Кудрі, директорка французького офісу організації "Міжнародна амністія":

Уже понад місяць Талібан повторює наче мантру: ми змінилися, але це абсолютно неправдоподібно.

Уряд має бути провідником Божої волі, а не гарантувати права та свободи людей. Це - ідеологія Талібану.

Раффаелло Пантуччі, експерт з питань Талібану:

Щойно преса переключить увагу на інші теми й почне забувати про Афганістан, ми побачимо, як Талібан стане відновлювати найбільш екстремістські ідеї.

І підтвердженням цьому є склад нового уряду.

Забіулла Муджахід, речник Талібану:

Новий ісламський уряд представляє очільника Кабміну, його заступників, міністрів та інших посадовців.

Мулла Мохаммад Хасан Ахунд. У санкційних списках Радбезу ООН фігурує як терорист. А тепер - прем'єр. Його заступником призначили Муллу Абдулу Гані Барадара. Його вважають лідером Талібану, товаришем ватажка "Аль-Каїди" Усами Бен Ладена. Загалом - 17 новоспечених чиновників - у санкційних списках ООН. Попри всі обіцянки, в уряді жодної жінки. Бойовики вже скасували міністерство у справах жінок. Натомість відновили міністерство заохочення доброчесності.

Наргіз Неян, правозахисниця, колишня чиновниця в уряді Афганістану:

Мій найбільший страх - це те, що ми побачимо більше екстремізму від молоді. Його спричинять бідність, відчуття зради та образа на західний світ.

Криза між цінностями ісламського й західного світу буде лише поглиблюватися. Талібан - це різношерстна публіка. І попри публічні запевняння лідерів, людські долі в Афганістані вершитимуть польові командири. Налаштовані здебільшого вкрай радикально.