"Архів Пандори": хто зі світових політиків користується офшорами та в чому їхня перевага? [ Редагувати ]
Офшорний скандал тижня! Міжнародне об'єднання журналістів-розслідувачів оприлюднило "Архів Пандори". Це 12 мільйонів документів з компроматом на світових лідерів та знаменитостей.
Президенти, королі, прем'єри та міністри. Так, проти прем'єра Чехії Національний центр боротьби з організованою злочинністю почав розслідування. Бо за даними "Пандори", Бабіш використовував офшорну інвесткомпанію для купівлі вілли на Лазуровому узбережжі Франції за 22 мільйони доларів!
Серед фігурантів розслідування - й український президент! Йдеться про активи Зеленського, зареєстровані в офшорах, та діяльність "Приватбанку". В офісі Генпрокурора заявили, що ці дані не стали для них несподіванкою. Але їхня достовірність - під питанням.
На Банковій запевнили, що президент дотримується антикорупційних законів, а офшори були зареєстровані ще до президентства. До того ж, нічого протизаконного в офшорних компаніях немає. Чи так це? І чому вони стали синонімом корупції? Розкаже Яна Танчак.
Яна Танчак, кореспондентка:
Уявімо: у вас є кілька мільйонів доларів. Якщо покласти на рахунок в український банк, почнуться фінансові перевірки. А так не хочеться платити податки, доводити звідки ці гроші, як ви їх заробили. А якщо витратити їх на будинок... десь на Лазурному узбережжі Франції, чи в Маямі, а може краще в Лондоні?
Лондон давно став раєм для іноземних товстосумів із сумнівними грошима. За приблизними оцінками, кожен десятий будинок у центрі - власність невідомого багатія, що ховається за офшорною компанією. Ось, приміром, район у середмісті, який охрестили Червоною площею.
Роками ці розкішні будівлі 19 століття скуповують багатії із пострадянських країн. Звідси і назва. Схема проста - корупційні статки чи незадекларовані доходи ховають у багатомільйонній нерухомості.
Усе, що для цього потрібно - заснувати компанію у країні з серйозним захистом приватної інформації. Це та ж Панама, Кайманські чи Багамські острови. Насправді фірма існуватиме лише на папері, ані офісу, ані працівників у ній не буде.
Звісно, обійдеться це недешево. Втім, вам не потрібно буде платити податки ані на Батьківщині, ані на островах. Окремо, розщедритися доведеться на спеціалістів, які зроблять усе за вас і навіть від свого імені керуватимуть вашими справами. Адже так сліди незаконних доларів відслідкувати буде неможливо… Так вважали до 2016. Аж доки не стався глобальний витік інформації, відомий як "Панамське досьє" чи "Архів Пандори".
Деніел Брюс, виконавчий директор Transparency International UK:
Ця заплутана павутина багатства, часто отримана з сумнівних джерел, легко знаходить свій шлях до Великої Британії. Адже існує ціла мережа професіоналів, які мають доступ до заморських територій та країн із таємницею юрисдикції, вони розробляють схеми та супроводжують клієнтів на кожному кроці.
І хоч формально схеми із залученням офшорів - абсолютно легальні. І в операціях з купівлі-продажу - придертися немає до чого.
Та для політиків, потрапити в офшорний скандал означає серйозно зіпсувати власну репутацію. І байдуже - користувались острівними компаніями для відмивання брудних грошей чи для уникнення сплати податків.
Борис Тізенгаузен, політтехнолог:
Когда чиновники используют офшоры будучи действующим чиновником, конечно это скандал. Безусловно - ты работаешь на эту страну, но ты в какой-то другой стране прячешь имущество, активы, переводишь средства, минимизируешь налоги, платишь их там, а не здесь. Тогда возникает вопрос - зачем ты и как ты на свою страну работаешь, если все свои средства держишь там? Поэтому вот с чиновниками это отдельная история.
Завдяки "Архіву Пандори" стало відомо, що цим сумнівним інструментом не гребував навіть колишній британський прем'єр. Тоні Блер з дружиною купив офісну будівлю в Лондоні за майже 9 мільйонів доларів. І завдяки офшору зміг уникнути сплати обов'язкового податку на нерухомість - так званого "Гербового збору".
Джошуа Тарбі, спеціаліст із податків на нерухомість:
Вони зекономили 312 тисяч фунтів податку на нерухомість, використовуючи хитру податкову схему, яку й ми неодноразово застосовували в справах наших клієнтів. Щоби не платити податку на купівлю, вони придбали не саму будівлю, а офшорну компанію, яка володіла цією будівлею.
Після купівлі Блер закрив офшорну компанію, а офіс у престижному районі столиці так і залишився в його власності. Без жодних додаткових оплат. І це при тому, що сам політик неодноразово публічно засуджував ухиляння від сплати податків. Втім, окрім громадського осуду, Тоні Блеру, згідно англійських законів нічого не загрожує. За підрахунками Національного кримінального агентства, щороку через британську економіку проходить сто мільярдів брудних грошей.
Тоні Блер не єдиний, хто засвітився в цьому скандалі. Там 35 нинішніх та колишніх світових лідерів. А також більш як 330 чиновників та знаменитостей з 90 країн світу. Серед них - український президент Володимир Зеленський та його російський колега Володимир Путін. Король Іорданії купив собі через компанію на Британських віргінських островах розкішні маєтки у Каліфорнії. А прем'єр Чехії Андрій Бабіш обзавівся розкішною нерухомістю на Французькій Рив'єрі.
Але якщо британські закони дозволять користуватись офшорами, то як з українськими? Кабмін ще 20 років тому затвердив перелік офшорних країн - їх 43. Це здебільшого маленькі острівні держави, і про них українці фактично нічого не знають. Ось наприклад, коли ви востаннє цікавилися такими країнами як Беліз чи Ангілья? Або Палау? Чи островами Кука?
Олег Пендзин, економіст:
Там працює якийсь бізнес, там працюють люди, там є якість підприємства. Вони платять податки, там нормальна, абсолютно прозора система, там все добре, але вони є бідні, вони хочуть більше грошей заробити.
І заробляють на тому, що дозволяють реєструвати в себе іноземні компанії. Порівняно з мільярдними податками, які багатії заплатили б на своїй батьківщині, острів'яни лише щороку просять оплатити обов'язковий внесок. В деяких країнах це 300 доларів.
Олег Пендзин, економіст:
Офшори дають можливість внести цю готівку чемоданами на рахунок, вони не ведуть бухгалтерського обліку, вони абсолютно не обмежують будь-які операції і таким чином відмиваються величезні суми грошей, вони потрапляють на рахунки, потім з цих рахунків фінансується нерухомість в європейських країнах , США, фінансується купівля промислових об'єктів.
В Україні поняття "офшор" здебільшого сприймають як щось напівкримінальне. Але це не зовсім так, переконують юристи.
Андрій Реун, юрист:
Офшор - це не завжди для уникнення оподаткування і відмивання грошей. Звичайно, таке теоретично можливо, однак дуже багато випадків, коли бізнес саме створював іноземні компанії для того, щоб врегулювати відносини між акціонерами, захистити свої активи або вийти навіть на нові ринки.
Та й нині попит навіть не на офшори, а на реєстрацію компаній в більш респектабельних країнах: з бездоганною репутацією, довірою до суду та податкових органів. Як, наприклад, в Сінгапурі чи..
Андрій Реун, юрист:
Зараз більше шукають юрисдикці: як захистити більше активи, більше цікавить те, що ми спостерігаємо. Обирають більше красиві європейські юрисдикції. Швейцарія, вона не є офшором, але дуже дорога, Мальта, Угорщина цікавить дуже, Емірати часто розглядають, тому що там податків менше.
Навіть у низькоподаткових країнах економія в 10 відсотків часто є кругленькою сумою на мільярди. Українські ж бізнесмени платять ПДВ, а це 20 процентів від доходу, не набагато менші податок на прибуток чи доходи фізосіб. А ще - єдиний соціальний внесок із зарплати кожного працівника, це ще плюс 21 відсоток. За інформацією МВФ, щороку острівні податкові гавані коштують урядам до 600 млрд доларів втрачених податків. І нині в ЄС курс на деофшоризацію.
Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії:
Ухиляння від сплати податків абсолютно неприпустиме. У Євросоюзі чи не найвищі у світі стандарти податкової прозорості. Та бачимо, що цього недостатньо. Тому до кінця року ми запропонуємо нові засоби боротьби з офшорними компаніями.
Активно боротися з офшорами світ почав ще 2013. Тоді створили проект "Бепс". До нього приєдналася і Україна. Невдовзі в нашій державі має запрацювати обмін податковою інформацією з іншими країнами та так званий антиофшорний закон.
Андрій Реун, юрист:
Якщо українська фізична юридична особа володіє офшорною компанією, вона зобов'язана показати, задекларувати податковим органом України, що вона нею володіє. Це в будь-якому випадку, потім, якщо в цією компанії річний дохід перевищує два мільйони євро, то має сплачуватися податок в Україні на скорегований прибуток цієї іноземної компанії.
За оцінками розслідувачів, в офшорах сховані від 5 до 32 трильйонів доларів. А це гроші, які не пішли на будівництво доріг, лікарень, шкіл та садочків, а також на виплати пенсій та соціальної допомоги.