В Україні розпочали масштабну перевірку сміттєзвалищ: яких збитків екології та державі завдають полігони? [ Редагувати ]
Величезні території країни просто завалені сміттям!
Велике прибирання. В Україні почали масштабну перевірку сміттєзвалищ. Бо з цим в державі - біда. Стихійні звалища та офіційні полігони, які вже вичерпали свій ресурс.
Ось один приклад, звалище у Нових Петрівцях, куди приїжджала Держекоінспекція. Офіційно його територія 3 гектари, реально - більше 20!
Величезні території країни просто завалені сміттям! В результаті - збитки екології, збитки державі. Хоча цю брудну проблему можна перетворити на прибутки.
Як у Європі заробляють на відходах, і чому в Україні поки не можуть дати їм раду. Про це говоритимемо докладно. Та спершу - сюжет Богдана Вербицького і Тетяни Логунової.
Ми - те, що ми... викидаємо!
Єгор Фірсов, керівник ГО "Офіс довкілля", еколог:
Одна людина в Україні виробляє приблизно 400 кілограмів сміття.
Яке потім вивозять! У найкращому випадку - на полігони.
Андрій Грущинський, голова правління "Київспецтранс":
Проблема не зникає. Проблема накопичується.
Бо сміття дедалі більше! А з переробкою як?
Єгор Фірсов, керівник ГО "Офіс довкілля", еколог:
-Ніяк. В прямому сенсі цього слова. -Чому? - Ми проінспектували легальні полігони...
Тарас Калужний, директор КП "Зелене місто":
Ми проводимо зараз технічну рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища.
А ще - знайшли смітник у кілька гектарів... у столиці! Скільки їх в усій Україні? Куди їде сміття з наших будинків, а куди з європейських?
Чайки. Вони тут усюди. В небі, на стовпах та деревах. Але запах - далекий від морського бризу.
Ми на полігоні твердих відходів номер 5. Це одне з найбільших легальних звалищ в Україні.
Андрій Грущинський, голова правління "Київспецтранс":
Порядка 65 гектарів. У 86 році його ввели в експлуатацію, оскільки це інженерна споруда, яка будувалася. А не просто місце, куди придумали викидати сміття.
"Не просто", бо тут, на полігоні, все продумано! Будь-який сміттєвоз сюди не заїде. Головною вимогою є повне обстеження автомобіля. Від радіаційного замірювання до зважування! Для цього вантажівки заїжджають на ось таку платформу.
Андрій Грущинський, голова правління "Київспецтранс":
Цей автомобіль важить повністю весь 30 тон. Це значить, що він привіз сюди 14 тон відходів.
Твердих. Тобто побутове сміття, пляшки, скло, упаковки - загалом усе. Включаючи органіку. Цей полігон працює цілодобово. За день тут вивантажується більше ста машин! Раніше на звалищі діяло дві "карти" (тобто місць, де "скидали" непотріб). Але першу вже закрили, бо переповнена! Їдемо туди. Дорогою бачимо упакований пластик. Його звідси вивезе... лише одна фура. Але чому так мало?
Андрій Грущинський, голова правління "Київспецтранс":
-Для того, щоб сортувати сміття, воно повинно бути комусь потрібне. - А воно в Україні комусь потрібно?- От ми проїхали повз ті тюки з пластиком, ось це те, що Україні потібно.
Той пластик, якому не дали шансу на друге життя, дуууже повільно вмирає тут. На цьому місці вже захоронено близько десяти мільйонів тон твердих побутових відходів! Чому так багато? По-перше, сюди звозять більше половини сміття з Києва та області. По-друге, сміття в Україні не переробляють, а тільки захоронюють.
Єгор Фірсов, керівник ГО "Офіс довкілля", еколог:
Зі ста відсотків сміття переробляється 3,4 до 5 відсотків.
Андрій Грущинський, голова правління "Київспецтранс":
І це проблема. Тому нам потрібно в часі, щоб співпало дві речі: і завершення ресурсу 5-го полігону, і створення альтернативи.
5-й полігон уже готують до рекультивації. І коштуватиме вона 400 мільйонів гривень! Цю гору сміття засиплять щебенем, постелять спеціальну мембрану. А зверху родючий грунт і... нове життя! Залишаться лише ємкості для концентрату і фільтри, що його очищують. І поки у столиці будують плани, у Львові вже почали. Щоправда, готувалися довго.
Це звалище відоме на всю країну. Пожежа на Грибовицькому полігоні стала проблемою державного рівня. Бо Львів опинився у сміттєвій блокаді. Та зараз тут кипить робота, бо почали рекультивацію.
Тарас Калужний, директор КП "Зелене місто":
Дегазація, очистка фільтратів і правильне вилогоджування схилів і куполу - це є рекультивація. Закінчення проекту - це наступний рік, п'ятого липня.
"Перетворення" полігону коштуватиме майже 18 мільйонів євро. Гроші дав європейський банк реконструкції та розвитку. Сміття закривають спеціальною плівкою, а концентрат викачують у штучні озера. Далі - очистка. Чи ефективно, - директор комунального підприємства перевіряє для нас ексклюзивно!
Тарас Калужний, директор КП "Зелене місто":
Це є фільтрат, який був на вході. А це є фільтрат, який є на виході. Це є вода.
Пахне як водичка. Попробував, спеціально для "Інтера". Ви ж не часто до нас в гості приїжджаєте. Може ви хочете, ні?
"Дегустацію" пан Тарас проводить якраз на тлі закритого полігону. Висота цього "сміттєвого терикону"...
Тарас Калужний, директор КП "Зелене місто":
Від нижньої точки, до верхньої точки приблизно сто метрів перевалу.
Але таке вирішення брудної проблеми як рекультивація, яку вже роблять у Львові, і планують у Києві можлива лише на офіційних полігонах.
Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України:
За нашою офіційною статистикою, 22 відсотки населених пунктів в Україні взагалі не мають, не охоплені системою збирання, перевезення відходів.
Тож у результаті - більшість ось таких пейзажів - це стихійні смітники.
Єгор Фірсов, керівник ГО "Офіс довкілля", еколог:
30 тисяч сміттєзвалищ. Більша частина з них, 80 відсотків, нелегальні.
Богдан Вербицький, кореспондент:
У це важко повірити, але ми... в столиці! До найближчого багатоквартирного будинку звідси - кілометр. Пішки - двадцять хвилин. А водойма там – за деревами! Сміття тут розкидане всюди вздовж цієї дороги.
Якщо повернете туди - доїдете до сміттєспалювального заводу. Ось ця труба - його. Але судячи з цих звалищ, на завод довозять далеко не все.
У серпні 20-го (а ще у травні і вересні) тут була пожежа! Горіло 300 квадартів відходів. Місцями завали сміття досягали 4х метрів! Потім звалище вирішили ліквідувати. Але воно, схоже, поступово відроджується.
А це ті, хто "курує" цей процес. Сміття сюди звозять регулярно. Та тільки-но ділки побачили камеру, навіть не все сміття відвантажили! Втекли!
"Асортимент" сміття величезний. Від побутових відходів до будматеріалів та меблів. І такі звалища - по всій країні. Бо викинути нелегально сміття просто дешевше.
Єгор Фірсов, еколог:
В них є авто, от тільки те вантажне, яке забирає ваше сміття, везе його 10 кілометрів до лісу, викидає його там і все. За це вони на кожну тону мають свої п'ять гривень.
Таку історію годі уявити в Європі!
В Німеччині навіть є так звані "сміттєві детективи". Їх викликають, навіть якщо хтось ризикнув залишити мішки із сміттям просто на вулиці, не те що звозити непотріб фурами! І штраф за пакет відходів - кілька тисяч євро.
Але такий порядок тут був не завжди. Смердючі звалища та завалені відходами полігони - таке бачили і в Німеччині. Щоправда, давненько. Років сорок тому. Тоді екологи навіть попереджали: ще трохи і країні загрожує "сміттєвий інфаркт". Німці чекати не стали і розробили ефективну систему сортування та переробки. І почали робити зі сміття гроші.
Тетяна Логунова, кореспондент:
Синій для паперу, коричневий для решток їжі, жовтий для пакування, он там контейнери для скла - окремо для прозорого, зеленого та темного. І, нарешті, чорний бак для нерозсортованого сміття. Такі майданчики є біля кожного житлового будинку. І саме тут починається процес переробки відходів.
Кожен житель Німеччини продукує на рік майже 600 кілограмів сміття. І стільки ж - сортує. Викидати в один контейнер недоїдки, пластик і недопалки - тут поганий тон! Ба більше, навіть питання "чи сортуєте ви сміття?" - викликає щирий подив.
Звісно, що сортую. Заради кращого майбутнього. Я не хочу шкодити довкіллю.
Я переїхав до Німеччини 9 місяців тому і сортую систематично. На батьківщині, в Туреччині окремо викидав тільки скло та папір. А тут контейнери для кожного типу сміття. Це дуже просто.
Сміття вивозять за чітким розкладом. Приміром, у понеділок комунальні служби забирають папір, у середу - біо-відходи, а у четвер пластик. Контейнери ще й перевіряють. А раптом, люди накидали у бак щось не те.
Міхаель Прос, працівник комунальної служби:
Тут мають бути упаковки. А це не упаковки. Люди думали, що ми не помітимо. Ні, цей контейнер ми не беремо.
Різні контейнери відвозять на різні станції переробки. Скляні вироби подрібнюють і виготовляють із них нові пляшки або посуд. Рештки їжі йдуть на компост, який продають фермерам. Пластик - відправляють на ресайклінг. Несортоване ж сміття спалюють, а енергію використовують для виробництва електрики та опалювання будинків.
Опалювати енергією з відходів хочуть і в нас. Принаймні у Львові мають побудувати перший в Україні сміттєпереробний завод. Щоправда, теж за європейські гроші - 30 з половиною мільйонів.
Тарас Калужний, директор КП "Зелене місто":
Кінцевим продуктом, який буде на нашому комплексі - це є РДФ паливо. Це паливо, яке буде використуватися, як замінник вугілля, газу, чи електрики на цементному заводі. Також його можна використовувати, як ви бачите за моєю спиною, наприклад ТЕЦ.
Але такі ініціативи - поки точкові. Бо сортування і переробки сміття в нас нема. З полігонами - біда. А все тому що відсутнє СИСТЕМНЕ бачення, ЯК очистити країну. Уряд ініціював - перевірки. Насамперед, аби зрозуміти масштаб біди. Але на законодавчому рівні поводження з твердими відходами і досі не врегульоване. Закононопроект валяється в парламенті вже більше... 10 років! А сміття і нині там.
