Поліція та штрафи не зупиняють людей від спалювання листя [ Редагувати ]
Гроші, які валяються у нас під ногами! Опале листя. В Європі - це справжній бізнес, а прибирати свій двір і територію навколо від листя – обов'язок кожного власника будинку. Інакше - штраф.
У нас теж є система покарання. Але не за неохайність, а за паління. Бо тільки-но настає осінь, українські села та передмістя огортає їдкий дим від згарищ. При чому не зупиняють людей ані рейди поліції, ані штрафи. Бо поки традиції перемагають навіть вигоду.
Тож яку користь можна мати з опалого листя - розкаже Богдан Вербицький.
Осінь: холодно, темнішає раніше, а вечорами опускається... ДИМОВА ЗАВІСА!
Дим повністю. Не видно ліхтарів за димом.
Бо в українських селах почався... фестиваль багать.
Олена, ландшафтний архітектор:
І ми цим всім дихаємо, коли можна цього всього не робити.
Але роблять! Ми провели інспекцію...
Анатолій, житель Кропивницького:
Только стемнело - так и окно открыть, проветрить не могу.
А ще дізналися, як правильно утилізувати листя.
Ви понюхайте. Це компост, справжній компост.
Що роблять із ним у Європі, і ЩО у нас?
Богдан Вербицький, кореспондент:
Його багато, і воно скрізь: на деревах, літає в повітрі, але здебільшого вже на землі. Алеї в парках просто встелені листям.
І куди це все подіти? Варіантів два: класичний і шкідливий - спалити; "новаторський" і корисний - залишити все як є.
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами:
От другий варіант мені до вподоби, бо він підвищує родючість грунтів. Щодо спалення, то історія така, що зараз підвищена відповідальність, і підвищені штрафи, і дійсно проводяться рейди.
Вирушаємо в рейд і ми. 20 кілометрів від Києва. Заїжджаємо в село - і майже одразу бачимо дим посеред городів.
Горить бур'ян, тріщить.
Я гіляки палю, а не бур`ян. Пішли, пойдьомте.
А це власниця городу. Щоправда, пані представитися не захотіла. Заходимо на територію. У дворі бачимо кілька згарищ.
- Це ж гілля в основном. - А зелене, що це?- Ну це квітки спалила.
Чи єдиний це випадок? Звісно, ні. Проїжджаючи навколишніми селами, багать ми нарахували десятки. Дехто палить навіть... у себе на подвір'ї! Дим і сморід - на весь "куток"!
- А ви палите бур'ян?- Нє. - Дим іде. - А хто вам дав дозвіл? - Так ми ж не на вашій території, ми на вулиці знімаємо. - Ну, знімайте.
До речі, саме в цей момент у сісідів по радіо лунає соціальна реклама, аби люди не палили листя та бур'ян.
Кирило Косоуров, голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами:
Якщо ми говоримо про рослини, які вздовж дороги стоять, то це будуть важкі метали: пестициди, гербіциди і такі інші хімікати, які теж залишаються в рослині і при спаленні вони піднімаються в повітря.
Не забруднювати просять і по телевізору!
Попросіть бабу та діда не палити листя та бур'ян. 7 мільйонів людей у світі помирають від забрудення повітря. Годі палити бур'ян. Нам цим дихати. Компостуйте.
Дивіться. Тут і скаралупа з яєць, яка не перегниває фактично.
Лідія Миколаївна саме це й робить! На її ділянці - дві зони, де вона зберігає компост. На природне добриво в жінки йде вся органіка.
Третій рік я його заповнюю. Нічого звідси не забираючи. От уже листя почала, тут я яблука покладені, "антоновка" залишилася.
А ще - трава, квіти, горіхи... Загалом усе, що тут росте, потім "підтримує" те, що виросте навесні. Щодня місце для компосту "наповнюється" новою сировиною.
Коли невітряна погода, я десь до 10 відерець натоптаних, або ненатоптаних, я собі легесенько зібрала.
І вже під кінець осені на дні цього ящика - чудове добриво для саду! Надто компост люблять молоді дерева.
Я її на зиму, по кругу (висипає). І все, і потім трішки легенько лопаткою не глибоко.
У Лідії Миколаївни ділянка невелика, тож і листя небагато. Але що робити, якщо компостна яма, наприклад, заповнена? Вихід - простий:
По-перше, воно перепріє. До весни тут нічого не залишиться. По-друге, а як його по-іншому утилізувати? Його, дивіться, скільки в нас буде. Ми засиплемо весь город, а до весни нічого не буде. Це природнє добриво.
Яке дуууууже приємно хрустить під ногами. Пані Олена - ландшафтний архітектор. Тож дерев у неї багато! І все це треба прибрати і кудись подіти, бо "палити" жінка не хоче.
Олена, ландшафтний архітектор:
Ви бачили цю димовуху? Це ж… це просто… особливо, як викопають картоплю, то немає чим дихати в селі, бо кожен починає чистити город. Кожен.
Тож у пані Олени своя система. Квіти та рослини подрібнює січкарнею.
Это такие вот небольшие веточки. Всё переделывается, и всё перегнивает очень быстро. Тоненьким слоем, и оно очень быстро перегнивает.
А те, що "побільше", жінка змелює на спеціальному пристрої.
Показує на мішки з гіллям, подрібленим в мішках.
І ось виходить такий сухий матеріал, який можна використовувати навіть в котел, деревний котел.
Ніна Степанівна, двірник:
Не можна палити. Штраф же великий. Шкода ж гроші.
Від 17 до 34 тисяч гривень! І платити такі гроші тут, у приватному секторі Кропивницького, люди не хочуть. Тож сортують сміття й чекають на вивезення. На вулицях усюди таблички із закликом правильно запаковувати листя та гілля.
Олександр, житель Кропивницького:
Все в пакетах, все в кучі. Завтра мусорка приїхала, уїхала.
Усе майже як у Європі!
Це приватний сектор... Берліна. Ось такі прозорі мішки з помаранчевим маркуванням, наповнені листям, з'являються біля будинків щоосені. Схема проста і зручна: купуєш за 4 євро пакет і одразу оплачуєш утилізацію. Наповнюєш його листям, яке не йде на компост, і виставляєш на узбіччя.
І все - за кілька днів мішок заберуть комунальники. Якщо листя дуже багато, можна замовити садовий контейнер на 600 літрів. Раз на два тижні служби приїжджають і спустошують бак. Ця послуга, щоправда, дорожча, за три місяці - сто євро.
Тетяна Логунова, кореспондентка:
Прибирати листя власники приватних будинків мають і з тротуарів біля своїх домівок. Бо якщо після дощу хтось із перехожих послизнеться на мокрому листі, впаде і, скажімо, зламає руку, доведеться оплатити йому лікування. Прибрати - точно дешевше.
Інші райони німецьких міст - це вже зона відповідальності комунальних служб.
Марко Зілінський, представник комунальної служби Потсдама:
Наша техніка сучасна й водночас габаритна. Ми рухаємося конвоєм, довжина якого понад 60 метрів. Тому, звісно, нам доводиться перекривати певні вулиці і просити людей не залишати на узбіччі машини.
Тонни зібраного листя відвозять до спеціальних центрів, де його переробляють на компост. Який потім продають! А ще із сухого листя нещодавно почали робити пелети - гранули, якими можна опалювати домівки. Що особливо актуально нині.
Світлана Бундз, еколог КП "Зелене місто":
Це є процес формування нашого компосту. Ось ми у певному співвідношенні завантажили органічні і садово-паркові відходи, формуємо з них бурти.
До пелет тут, у Львові, ще не дійшли. Але навіть цей комплекс із виробництва компосту - великий крок уперед. Його побудували після пожежі у Грибовичах, аби зменшити кількість сміття: органіку почали збирати окремо і звозити сюди.
Ірина Шевченко, начальник відділу організації збору органічних відходів КП "Зелене місто":
Поступило 7 тисяч тон органічних відходів. Це харчові плюс садові.
Світлана Бундз, еколог КП "Зелене місто":
До нас навіть надходять вафлі! Ми їх так само використовуємо у компості. Там далі у нас знаходиться кава. Вижимка з кави.
Здати органіку сюди місцевому бізнесу вигідніше, аніж платити за вивезення на полігон! Та й місту краще - компост виходить для комунальників значно дешевше.
Ірина Шевченко, начальник відділу організації збору органічних відходів КП "Зелене місто":
Комунальні підприємства, районні адміністрації для потреб озеленення міста теж використовують даний компост. Теж можуть і придбати мешканці. Будь хто бажаючий власне цей продукт. За ціною 39 гривень за тонну.
Світлана Бундз, еколог КП "Зелене місто":
В нього не відчувається якогось неправильного, кислого бродіння. Він пахне лісом.
Виробляти компост у промислових масштабах і заробляти на цьому, як у Львові. Або самим виготовляти безкоштовне добриво для свого городу та саду, як це роблять наші дві героїні. Очевидна вигода щоосені валяється у нас під ногами. Але інколи інертність і дивні традиції беруть гору. У Кропивницькому, попри БЕЗКОШТОВНЕ вивезення листя, з деяких дворів таки йде дим!
- Це ви палите? - Нєєєє. - А хто, скажіть? - А звідки я знаю? Це з тої сторони.