Українську вакцину проти ковіду розробили львівські науковці [ Редагувати ]

Замість уколу спрей або пігулки. Українську вакцину проти Ковіду розробили львівські науковці. Її склад радикально відрізняється від усіх світових аналогів. Адже в його основі - дріжджі й частинки шипа вірусу. Розробку невдовзі почнуть тестувати на спеціальних мишах за кордоном, бо ж в Україні таких немає. Якщо результати будуть успішними - перевірятимуть на добровольцях, а далі вже - масове виготовлення.

 Більше про українську вакцину дізналася Христина Гашенко.

Вона в порошку та білого кольору. У маленьких пробірках у холодильнику те, що прагне отримати чи не кожен науковець у світі. Над її розробкою восьмеро львівських біологів працювали з червня.

Анастасія Зазуля, інженер Інституту біології клітини:

Це клітини експресуються на поверхні клітин дріжджів, відповідно не потрібно процесу руйнування клітин, добування цього білка, його очищення. Тобто це виходить умовно суспензія сухих клітин.

Основа вакцини - спеціальні гуманізовані дріжджі, на поверхні яких частинки клітини шипа вірусу. Раніше щось подібне намагалися створити в Китаї, утім без успіху. Така розробка для львівських науковців не була складною, бо ж із дріжджами тут працюють не вперше. Цього року в цій же лабораторії на основі білка розробили ще одну вакцину - проти ковіду. Зараз її вже випробовують на тваринах у Польщі.

Марта Семків, науковий співробітник Інституту біології клітини:

Це роменантні штами дріжджів, які містять молекулу ДНК, яку ми вели, яка кодує власне цей білок, який ми хочемо отримати на їхній основі.

На відмінну від попередньої розробки - цей препарат складніший, але значно дешевший у виготовленні.

Костянтин Дмитрук, заступник директора Інституту клітини, старший науковий співробітник:

Безумовною перевагою вакцин такого типу на, основі клітин, клітин дріжджів - це є дешевизна її отримання. Фактично, для того, щоб отримати у великій кількості такої вакцини нам необхідно виростити тільки клітини дріжджів. Для цього можна використовувати звичайні колби.

Андрій Сибірний, директор Інституту біології клітини, керівник проєкту:

Для України це має колосальне значення. Тому що ми тоді зможемо легко налагодити промислове виробництво власної української вакцини, що має стратегічне значення для біобезпеки. Взагалі для безпеки держави й для безпеки людей.

Наступний етап - це тестування препарату на мишах. Щоправда, таких піддослідних в Україні немає. То ж додаткові гроші, а це майже 200 євро за одного гризуна, доведеться заплатити іноземним колегам.

Христина Гашенко, кореспондентка:

Тестувати вакцину планують у Польщі. Там є спеціальний різновид мишей, які можуть захворіти на ковід. На ці випробування знадобиться щонайменше пів року.

Львівські науковці подали свою розробку на Всеукраїнський конкурс Національного фонду досліджень.

Андрій Сибірний, директор Інституту біології клітин, керівник проєкту:

Ми сподіваємося, що рецензії будуть позитивні й ми отримуємо гранд. Якщо ми не отримаємо, якщо відкинуть, це буде прикро дуже. Ну, знаю які кроки, треба все продумувати, можливо ми будемо безпосередньо звертатися в кабінет міністрів.

Утім найважливіший етап - це міжнародне визнання вакцини. Чи отримає його Україна після успішних випробувань - питання вже не біологів, а політиків.