Українські позиції поблизу Мар'їнки потрапили під вогонь мінометів [ Редагувати ]

На фронті - знову ворожі обстріли із забороненого озброєння. Уже сьогодні наші позиції біля Мар'їнки потрапили під вогонь мінометів калібру 82 міліметри.

Минулої доби - шість порушень режиму тиші. Зокрема, поблизу Південного і Золотого противник також відкривав вогонь з мінометів. Одного армійця поранено. З передової - репортаж Руслана Смещука.

Передові позиції під Попасною зустрічають дощем та звуками бензопили - десь там, з боку противника. Наші окопи тут майже впритул підступають до ворожих.

Іван, військовослужбовець Збройних сил України:

Це пили противника працюють, і шо вони роблять? Можливо, дрова заготовлюють, чи обладнують позиції.

Іноді вдалині чути кулеметні черги та вибухи підствольних гранат. Але вояки на це, схоже, не звертають уваги. Це звичний звуковий фон для передової.

"Ромбик", військовослужбовець Збройних сил України:

Вдень тиша, от коли починається смеркатися 4 години, пів п'ятої як наші хлопці кажуть - діскотека починається. От тоді і вже не сон не бере, нічого. Хлопці по різним своїм воякам розбігайтесь і починаємо.

Але минулої ночі очікуваної "дискотеки" не було. Панувала незвична тиша. Тиша, що бентежить сильніше за ворожий вогонь.

Роман, військовослужбовець Збройних сил України:

Я вам скажу по-своєму - стрільба зі стрілецької зброї - це тихо. А особливо якщо не інтенсивна - то це рай, але це трошки напрягає. Чи вони шось там готують, чи опять миру запросили.

Миру супротивник просить щоразу після того, як отримує добрячу відповідь, - розповідають вояки.

Іван, військовослужбовець Збройних сил України:

Постійно починається обстріл, ми даємо відповідь і вони зразу дзвонять і говорять - ми запрошуємо режим тиші. Нам кажуть – все, не стріляйте. Ми перестаємо стріляти - і вони продовжують стріляти.

Але більше за ворожі кулі та міни тут, на передовій, не люблять бруд. Багнюка - неприємний супутник та один із головних ворогів піхоти.

Роман, військовослужбовець Збройних сил України:

Глина, що разлазиться від дощу і потім ти її тягаєш. Цілий такий блін. Воно налипає як пластилін. Дощу не хочеться.

Але куди від негоди подітися - зараз тут затягнули дрібні, але постійні дощі. Тож до кінця тижня передова перетвориться на суцільне болото.