На Одещині досі збереглися унікальні обряди: на католицьке Різдво люди виганяють злих духів, а потім співають колядки [ Редагувати ]

Мікс традицій. На Одещині є село, в якому досі збереглися унікальні обряди, коли на католицьке Різдво люди виганяють злих духів, а потім співають колядки. Все це має назву Мошул, і триває дійство весь вечір, ніч і наступний ранок.

Наш Андрій Анастасов не міг пропустити таке святкування. Далі - його репортаж.

Село Орлівка: поряд - Дунай та кордон з Румунією! Саме тут вже кілька століть місцеві жителі відзначають свято під назвою Мошул. Так історично склалося, що відбувається це на католицьке Різдво, хоча більшість населення - православні. І саме зараз урочистості починаються - на вулиці, власне, виходять Мошули!

За традицією, село умовно ділиться на дві частини, кожна з яких має власного Мошула та гурт колядників, молодих парубків. Щоб розрізняти один одного, хлопці вбирають військовий стрій: свій чи позичений. А ось Мошул навпаки - має прадавню автентику і сягає своїм корінням ще язичництва.

Дмитро Мєчіняну, житель с. Орлівки:

Коли на нього дивиться людина, яка не підготовлена, то тут йде якійсь розрив шаблонів. Я не знаю, пов'язане це якось з народженням Христа чи ні, чи воно вже потім з релігією якось наклалося, але місія цього Мошула, цього язичницького образа - виганяти злих духів.

Мошул відлякує духів моторошним виглядом і торохкотінням дзвоників на поясі. А ще він має одночасно і рухатися, і керувати процесом, тож на цю роль вибирають зазвичай міцного юнака. Щороку для Мошула виготовляють нову окрему маску.

Максим Фрумузакі, учасник обряду:

Маска сделана из кроличьей шкуры, это бобы - рот сделан из бобов, колокола сделаны из железа.

Спершу Мошули вітають один одного зі святом. А їхні товариші вигукують молодецькі гасла та кружляють у швидкому хороводі. І все це - під ритуальний бій барабанів та запальний молдавський кларнет. Неподалік з десяток хлопців з усієї сили б'ють об землю так званими мачуками: це туго зв'язані снопи рогози.

Георгій Черняну, житель с. Орлівки:

Когда бьют - гоняют нечистую силу! Потому что она чтоб испугалась, чтоб дом остался чистый!

Далі - колядування. Протягом ночі і на світанку обидва гурти мають обійти всі оселі, віншувати господарів - і заробити гроші та частування. Звісно, Орлівка в цей час не спить. Люди чекають Мошула, бо його прихід - на удачу та процвітання.

Олександр Рогізний, учасник обряду:

Желаем благополучия, счастья в жизни. Нас угощают - вот кто-то накрывает, допустим, стол, кто-то хочет выпить немножко - стаканчик вина домашнего - ну, накрывает каждый по возможности.

Якщо ж в родині є незаміжня дівчина, вона має подарувати колядникам калач. Такий хліб парубки нанизують на жердину, з гордістю несуть селом і міряються - хто назбирав більше.

А на ранок на свято збираються місцеві жителі та гості, сюди ж приходять і колядники. Своїх Мошулів хлопці підіймають на плечі, ті обмінюються гостинцями та поливають юрбу шампанським. Кульмінацією стають змагання Мошулів. Завдання - перештовхати один одного та скинути супротивника донизу. Старожили кажуть – раніше, років сто тому, між юнаками були навіть реальні зіткнення.

Михайло Мєчіняну, житель с. Орлівка:

Доходило здесь до драк, ходили с битами деревянными, но в наше современное время всё это ушло в прошлое и я думаю, там оно и останется. Побеждает как бы дружба и все рады этому мероприятию.

Так сталося і цього разу: вже за кілька хвилин одного з Мошулів скинули, але все без образ та ворожнечі.

Староста Орлівки каже: особливість обряду в тому, що з року в рік ані влада, ані громадськість жодним чином не змушує хлопців збиратися на Мошул. Молодь робить це самостійно - і в бажанні зберегти традиції предків - справжня цінність.

Михайло Кіронакі, староста села Орлівка:

Она сама организовывается, сами договариваются: вот этот - Мошул, тот - Мошул, когда выйти, во сколько собраться, их маршруты: кто будет туда идти, кто будет так колядовать, тот – так, это искренне - чисто от души!

Після завершення свята Мошули обдаровують отриманими калачами глядачів церемонії, колядують, щоби рівно за рік зустрітися на цьому ж місці з добрими вітальними словами.