Колишній коп успішно торгує сиром на Закарпатті [ Редагувати ]

Молочні експерименти практикують на Закарпатті. Понад п'ять років тому місцевий поліцейський зняв форму, здав зброю і почав... готувати сири. Сьогодні - він власник сироварні, де виробляють понад 15 унікальних видів продукту: чорний сир, жовтий, синій, зелений… Як один сон перетворив копа на кулінарного майстра? Знає Мар'яна Мартин.

Щодня Олексій Синельніков приходить у свою скарбницю - а радше темницю. Тут дозрівають його сири.

Олексій Синельніков, сировар:

Це щоденне перевертання кожної головки сиру, це контроль за температурою, за вологістю, це збирання поверхневої плісняви, якщо вона з'являється.

Кожен продукт - промаркований. Чоловік добре знає, де який лежить, впізнає кожну головку, знає скільки витратив на неї молока та який інгредієнт додав у продукт.

Олексій Синельніков, сировар:

Це ось такий колір у нього, "баклажан" я б сказав. Ось цей колір ми отримуємо шляхом того, що ми от таку звичайну головку сиру нашого кладемо у тазік з 4,5 л червоного вина, понюхайте, відчутно такий аромат. Ось це сир з лавандою.

Та не єдиною лавандою: у листі винограду, з липою, із чилі, томатами, горіхами та навіть цибулею. Чоловік експериментує з найрізноманітнішими смаками й кольорами. От, приміром, чорний сир.

Олексій Синельніков, сировар:

Я перепробував дуже багато чого. І активоване вугілля і сік шовковиці, і сік чорниці, но тут я поки що не знайшов кращого натурального барвника, як чорнила каракатиці.

Усі смаки сирів чоловік вигадує сам. Власне, і готує їх теж сам. Ось у цій сироварні.

Ну і заходимо у свята святих - це наш цех, тут ми варимо сир. Взагалі сир - це стрибок молока у вічність.

Молоко купують відбірне. Його пастеризують, згодом охолоджують, у кожен додають свою бактерію, сироватку. Готовому сирному зерну надають форму - і під прес.

Після всіх процедур уже сформована грудка настоюється дві доби в спеціальному розсолі. Сохне два дні. І тільки після цього потрапляє на полиці темниці. Де сир дозріває. Готовим до вживання він стає щонайменше через місяць.

Раніше чоловік працював у поліції. Каже, йому буквально наснилося, що він вироблятиме сир. Дружині Світлані, теж колишній поліцейській, і досі не віриться, що хобі чоловіка переросло в невеликий сімейний бізнес.

Світлана Синельнікова, дружина сировара:

Я вообще була в шоке. Я не розуміла, як його із його бившої роботи, освіти, він перекваліфікувався і щось собі придумав. Я думала, то його через місяць перейде, перегорить, але бачите…

Крафтовій сироварні вже майже п'ять років. Та планів чимало, каже подружжя. Мріють ще й про власну ферму з коровами.