Два місяці війни: вбивства, катівні та згорілі "асвабадітєлі" [ Редагувати ]
Це війна - не за кордони. Це війна - за існування.
Під ударами ракет, артилерії, вогнем з танків та БТРів Україна вже два місяці. Саме на Великдень припала річниця російського вторгнення. З початку так званої "спецоперації" росіяни втратили понад 20 тисяч солдатів, флагман свого Чорноморського флоту, сотні літаків та бронетехніки. А ще вони майже "асвабаділі" Київ та продовжують знищувати українські села, Харків і Маріуполь...
Тож, якими були два місяці війни і які перспективи України? Пригадав нещодавнє минуле та спробував зазирнути у найближче майбутнє Богдан Вербицький.
Два місяці жаху, який показав найважливіше: це війна - не за кордони. Це війна - за існування. Тож, що маємо на Військовому фронті зараз?
Олег Жданов, військовий експерт:
Ну, на тверду четвірку наші хлопці справилися.
І яке майбутнє фронту дипломатичного?
Тарас Загородній, політолог:
Перемовини йдуть і це нормальний процес.
Які його перспективи? Як українці пережили другий місяць війни?
Ось так от буває, коли приходиш на українську землю.
Подібної згорілої російської техніки в Україні - понад три тисячі. А ще - 311 одиниць авіації та головне - майже 22 тисячі вбитих російських військових. Це, якщо коротко, про підсумки другого місяця війни для російської армії.
Олег Жданов, військовий експерт:
Операція, як вона була спланована, так вона і проводилася.
Тобто, погано. І північ України тому приклад. Росіяни не впоралися з головним завданням - оточенням столиці. Наприкінці березня російські військові відступили. У Кремлі назвали це "жестом доброї волі". Щоправда, керувала росіянами інша воля - бажання вижити.
Олег Жданов, військовий експерт:
В них була перспектива потрапити в оточення. І потім у них був би вибір: або ми їх знищуємо, або вони здаються.
Бо протягом всього березня - російські колони просто випалювались! На під'їздах до Києва, у лісах та навіть просто серед міст! Кінець.
Богдан Вербицький, кореспондент:
Ця вулиця вже знаменита на весь світ. Її фото облетіло усі провідні видання світу. Вулиця Вокзальна звідси за кілька кілометрів. І вся ця підбита техніка тепер тут. На спеціальному кладовищі. Це - лише невелика частина того, що розбила наша армія. Більша частина цього залізяччя була ще й замінована.
Взагалі, втрати в техніці Росії вражають. Рф втратила на українській землі, фактично, мільярди доларів! Гроші, які в один момент перетворилися на брухт.
Олег Жданов, військовий експерт:
Ми з вами весь час спостерігали в основному фасад цієї армії. Це парадний розрахунок і це ті війська, які були застосовані в гарячих точках. І складалося враження, що армія - так така боєздатна, така велика, така красива, така оснащена.
І така жорстока. В цьому неодноразово пересвідчилися мої колеги. Села Київщина та Чернігівщині - зруйновані. Били окупанти з усього і по всьому.
Не вкладається в голові. З ким ви воюєте? Це база воєнна? Ось це воєнні бази, чи що це?
Любов Іванівна, жителька Чернігова:
Летіли гради, летіло все на світі. Те, що нам не надо. Від цього рознесло і шифєр, і всьо на свєтє. Я этот дом строила, я. (плаче) А тепер я бачу те, що случилось. Як тепер усе це возобновлять?
І таких містечок та сіл понад дві тисячі. Зруйновано - 23 тисячі кілометрів доріг, 408 дитсадків та 623 школи. Та жорстокість росіян не має меж...
- Да валите всех на***. Йо*** в рот бл***. - Я понял. - Че вы ведете себя как долб*** бл***? Есть гражданский? Нах** в расход, ***, всех.
Це - свіжі могили на Ірпінському кладовищі. За підрахунками поліції, в Бучі, Ірпені, Гостомелі загинуло 1084 мирних мешканці. Три чверті - розстріляні. Зґвалтувань жінок, чоловіків і навіть дітей - сотні. Вбивали просто на вулиці.
Андрій Галавін, настоятель храму святого апостола Андрія Первозванного ПЦУ:
В Бучі є кілька місць, кілька локацій де знаходили там до десятка людей. Замучених. Зі слідами тортур, зв'язаних за спиною руками, вбитих, вистелених в потилицю.
Валентина Тимофіївна, жителька Бучі:
Старшенькому було 9, меншенькому 4.
Це Валентина Тимофіївна про своїх онуків. Діти разом з батьками згоріли живцем у машині, коли намагалися виїхати з Бучі до Києва.
Надія Василівна, жителька Бучі:
Вони стали на обочину, все як положено. І вони проїжджали мимо і їх обстріляли. Просто обстріляли. Перша машина просто загорілася, де згоріли дітки й жінка.
Справжній геноцид проти українців. Зараз в містах працюють слідчі з різних країн, аби зафіксувати злочини росіян.
Ірина Венедіктова, генеральний прокурор України:
Завдяки дипломатії президента 42 країни присилають сюди ту допомогу, яка можлива бути. В тому числі й в плані експертів, і в плани розслідування.
Тарас Загородній, політолог:
Після історій з військовими злочинами там, Бучі, на тимчасово окупованих територіях - вони вже є злочинним режимом.
А що ж тоді зараз відбувається на окупованих територіях? Наприклад в Херсоні, чи Маріуполі?
Олег Жданов, військовий експерт:
Росгвардія зараз лютує в плані зачистки активістів, проукраїнські налаштованих громадян і таке інше. Куди вони зникають? - Ми з вами навіть не можемо сьогодні уявити. Або вони йдуть "на підвал" для допитів і тортур. Або вони їх просто знищують, закопують, і ми потім будемо розкопувати ці братські могили.
Це - їх нові супутникові знімки неподалік Маріуполя. Їх стає все більше. А ситуація у місті все гірше. Українські захисники вже декілька тижнів в оточенні на Азовсталі.
Святослав Паламар, заступника командира полку "Азов":
Скидає авіаційні бомби, гатить корабельна артилерія, стріляють гармати, продовжують бити ворожі танки, піхота продовжує штурмувати.
Головний фронт другого місяця - Схід. Головна ціль росіян - оточити українські війська навколо зони ООС. А чи вдається?
Олег Жданов, військовий експерт:
Класична наступальна операція розраховується на 10-14 діб. На більше - ніхто не може організувати ні логістично, ні технічно.
Богдан Вербицький, кореспондент:
Ще один фронт - дипломатичний. Переговори з росією були! При чому декілька разів і в різних місцях. Домовитися про щось конкретне поки не виходить. Україна не бажає приймати вимоги росії, щоправда, їх з кожним раундом ставало все менше.
- Это антисептик. - Ааааа, водка думал.
Це - міністр культури рф - Мединський. Він очолює російську сторону в контактній групі.
Тарас Загородній, політолог:
Перемовини ведуться не тільки з Мединським, а й Кулеба зустрічався з Лавровим. Це було у Стамбулі. Гарантії безпеки, в першу чергу від ядерних держав, насправді нам потрібні. Тому, зараз йдуть напрацювання. Я вважаю, що це не безперспективна справа. Можливо це зробити.
Головне - натиснути на Росію. При чому, одночасно і військовим, і дипломатичним, і економічним шляхом.
Тарас Загородній, політолог:
Головне - це нафта. Росія здобуває 40 відсотків своїх доходів до бюджету саме через нафту, не через газ. Тому в такому випадку, я вважаю на чотири з плюсом ну точно працює наше МЗС і наше представництво в дипломатичній сфері. Якщо раніше нам надавали просто протитанкову зброю, яка не є важкою, то тепер вже йдуть важкі озброєння: танки, Нуланд, це заступник держсекретаря, заявила що США готові надати власні РСЗО, американські. А це вже дуже потужна зброя. Вона б'є на 300 кілометрів.
Зараз весь цей арсенал в дорозі. Аби навчитися ним користуватися потрібно декілька тижнів. Тож, чи вдасться зупинити наступ Росії та взяти ініціативу у свої руки? - Травень покаже.
