Рашисти обстріляли Новгород-Сіверський: "демілітаризували" житлові будинки та школу [ Редагувати ]

Cтрах, відчай і два надпотужні вибухи. Саме такими словами ту ніч згадує Ганна. Жінка каже: бігла щосили до мами, але вже не сподівалася побачити її живою.

Ганна жителька, Новгород-Сіверського:

Я бежала, я не знаю, как я бежала. Без сознания бежала. А она лежит. Каже: "Я не помню як мене викинуло туди. Волной или как. Лежала у входа." - В якому вона зараз стані? - Ну дуже погано, але слава богу, що жива.

Ганна показує мені уламок від ракети розміром як кулак. Він пробив стіну, зробивши в ній величезну діру. Жінка каже, її мама вижила дивом.

Авіаудар по школі у Новгород-Сіверському рашисти здійснили вночі 12-го травня. Частина будівлі зруйнована. Одна зі стін повністю обвалилася. Від кабінетів на другому поверсі майже нічого не залишилося.

Володимир Шкрапітко, перший заступник начальника Новгород-Сіверської районної військової адміністрації:

Коли ракета прилетіла, в школі нікого не було і дивом вижили двоє сторожів, які знаходились у вестибюлі. В них навіть царапин, вони навіть не зрозуміли, що відбулося.

Не витримав вибуху і спортивний зал. Стеля впала і завалила гуманітарну допомогу, яку того дня вчителі мали роздати учням.

Ось в цьому боці знаходилися солодощі, які повинні були в цей день педагоги, вчителі повинні були роздавати ці солодощі через всіх вихованців нашої школи. В цьому боці стояли напої, які повинні були розподілятися серед учнів школи.

Наслідки цієї атаки катастрофічні. Зараз навчальний заклад не придатний для роботи.

Олександр Васильченко, кореспондент:

Цій школі 200 років і вона бачила не одну війну. До речі, після Другої світової будівля залишилася неушкодженою. Але, як ми знаємо, рашисти не гребують нічим. Ми зараз знаходимося на другому поверсі і от просто подивіться, авіаудар був такої потужності, що покрівля і метрові стіни не витримали.

Втім, відновлення школи, це справа честі, кажуть у районній військовій адміністрації. Адже вона, у першу чергу, має велике історичне значення.

Володимир Шкрапітко, перший заступник начальника Новгород-Сіверської районної військової адміністрації:

Тут навчалися видатні особистості. Це якщо вам відомо, Пантелеймон Куліш – "Чорна рада", кулішівка. Михайло Максимович - перший ректор Київського національного університету імені Шевченка, тут навчався Костянтин Ушинський. Тут навчався Михайло Чалий - перший біограф Шевченка, і багато, багато видатних особистостей.

Втім, як не дивно, другий авіаудар тієї ночі прийшовся теж на школу.

Олександр Васильченко, кореспондент:

Не витримала авіаудару і ця школа. Дуже сильно постраждала головна будівля. Атут, де я зараз знаходжуся, це спортзал. Від нього нічого не залишилося і подивіться, до житлових будинків буквально менше 50 метрів.

Володимир показує врожай смертельного залізяччя, який зібрав на своєму подвір"ї. Чоловік розповідає, розбиті вікна і дах на будинку вже відновив. На згадку залишилися тільки понівечені уламки стіни. Валентина ту ніч згадує з жахом.

Валентина, жителька Новгород-Сіверського:

І трусило, і колотило, а потім на протязі дня, взагалі все це виходило, та і зараз страшно.

Але, переконана жінка, врятувало її сім'ю те, що вони своєчасно встигли забігти у підвал.

Швиденько зібрались за 5 хвилин. Та може не 5, а 3 хвилини. Бігом, поки всіх побудила. І зараз не роздягаємося, як сирена, так і в подвал. - Спите вдягнені? - Так.

Від ракетних ударів по місту великих руйнувань зазнали дві школи, кілька адміністративних будівель і приватні оселі. Та найстрашніше - загинули три людини і 12 зазнали поранень. Місцеві кажуть, прикордонна зона, яка і без того постійно під обстрілами, стала ще більш небезпечною.

Іванка, жителька Новгород-Сіверського:

І до цього було страшно, але коли вже звільнили наші території від військ, було трохи спокійніше. Але коли сталося це, то не можу сказати, що це безпека. Нема в Україні безпечного місця, але тут воно здавалося безпечним. Здавалося, на жаль.