Британський металопереробний завод збирає кошти для України [ Редагувати ]
В Англії металообробний завод запустив новий продукт - спеціально на підтримку України. Виробництво ринв та жалюзі тепер штампує синьо-жовті соняшники. І всі гроші з їхнього продажу віддає на потреби нашої країни. Кому слід завдячувати такою допомогою? І скільки грошей уже вдалося назбирати - розповість наша британська кореспондентка Світлана Чернецька.
Це Максим Панченко, уродженець Донеччини. Кілька останніх років він працює на металообробному заводі у глибинці Англії. Тут виготовляють найрізноманітніші аксесуари на будинки, як то ринви та жалюзі. Але півтора місяця тому в комп'ютер занесли зовсім незвичний для заводу проєкт. Тепер тут сотнями вирізають квіточки.
Максим Панченко, працівник металообробного заводу:
Компанія сказала, що я можу користуватися всім, чим хочу, я залишаюся після роботи та дві-три години кожного дня роблю. І в вихідні ще 4-5 годин.
На виготовлення одного соняшника Максим витрачає пів години. Спочатку з металевої пластини вирізає необхідні деталі. Далі зачистка і ручна різьба візерунка.
А зараз я роблю листочки.
Всю підготовчу роботу Максим робить сам, а на останніх етапах йому допомагають колеги. Зафарбовує квіти Джеймі, він же відправляє їх сушитися. А кінцевий штрих додає Шерон.
Шерон Стівенс, адміністраторка металообробного заводу:
Кожна-кожнісінька квітка проходить через мої руки, це правда, я продовжую малювати їх навіть у сні, ха-ха.
Насправді Шерон адміністраторка, але теж зголосилася допомагати практично. Не лише із фарбуванням серцевини, але й продажем соняхів.
Шерон Стівенс, адміністраторка металообробного заводу:
Я беру оберемок квітів - 10-15 і йду по магазинах, пропоную їх продавати. Також ми продаємо їх через Фейсбук та наш вебсайт, також люди можуть прийти та купити їх просто на заводі, робимо все, щоб продати якомога більше цих квітів. Просто приємно хоча б чимось допомогти. Це така дрібничка, у порівнянні з тим, що потрібно Україні. Але добре знати, що ми можемо щось зробити для підтримки.
Максим каже, на квіти використовуються залишки сировини, які б і так йшли на металолом. Але виробництво соняхів доволі затратне в плані споживання електроенергії. Це і всі зварювальні роботи, і використання величезної печі. Але завод закриває очі на всі витрати і не отримує ніякого прибутку з продажі квітів. Усе 100-відсотково йде на допомогу Україні.
Джанет Баррінгтон, власниця металообробного заводу:
Ми тут наче велика сім'я і я зроблю все можливе для кожного з них і так само вони зроблять усе можливе для колег. Ми команда і всі радо підтримали цю ініціативу, вкладають свої зусилля і час. Це найменше, що ми можемо зробити, і що може якось допомогти. Бо я навіть не можу уявити через що проходять люди в Україні, таке не має права відбуватися.
Насправді війна в Україні торкнулася цього заводу не лише через Максима, але й в плані імпорту. Більшість металу сюди надходило саме з українських підприємств. Тож тут терміново шукали нових поставників. А загалом на підприємстві навіть і не сподівалися, що така благодійна акція переросте в масштабний довготривалий проєкт. Лише хотіли назбирати грошей для закупівлі їжі та медикаментів для потребуючих в Україні.
Джанет Баррінгтон, власниця металообробного заводу:
Ми почали з сотні, ми думали, це наша ціль, ми їх продамо і все, а вони розлетілися, тож ми зробили ще сто і продовжуємо робити, бо люди їх купують. І будемо продовжувати так довго, скільки це буде потрібно Максимові. Ми тепер хочемо робити і більший дизайн, ось. Що зможемо - тим допоможемо.
З продажу цих соняшників вже назбирали близько п'яти тисяч фунтів, це майже 200 тисяч гривень. На що їх витратити - доручили вирішувати Максиму. Він закупив кілька сотень турнікетів для зупинки кровотечі. І поставив собі ціль - назбирати на машину швидкої допомоги.
Максим Панченко, працівник металообробного заводу:
Дуже багато травмованих, постійні обстріли і я прийняв таке рішення, що швидка найкраще допоможе на цей час. Назбирати такі великі кошти для мене дуже важко, щоб купити цю машину, мені треба, не знаю, більше року. А так в мене є шанс дуже швидко назбирати ці гроші і я можу допомогти. Ми купили сьогодні одну, але не будемо зупинятися, може ще одну купимо. Тому що ми за півтора місяця, ми купили машину.
Завдяки підтримці колег Максим зможе й далі продовжувати благодійний збір. А продаж синьо-жовтих соняшників тепер розширять на всю область.
Максим Панченко, працівник металообробного заводу:
Я не живу в Україні, але Україна живе в мені, ми бачимо, що робиться в Україні - треба допомагати, не можна лишати.
А ось і результат виснажливої роботи. Весь колектив виходить помилуватися швидкою, яка відправиться допомагати людям в Україні.
Молодець, Максим! - Всі ми молодці, це результат нашої роботи.
Тепер цю машину завантажать гуманітарною допомогою і передадуть волонтерам.
Ця швидка, звідси, з англійської глибинки відправиться просто до українського Сєвєродонецька. Там саме точаться запеклі бої і на днях розбомбили лікарню. Тож така машина - критично необхідна.