Львів та область перетворилися на величезний волонтерський хаб [ Редагувати ]
У них свій фронт - волонтерський. Сотні тон гуманітарної допомоги, військової амуніції та десятки автівок на передову. А ще жителям міста та області від початку повномасштабного вторгнення російського війська в Україну вдалося прихистити майже 300 тисяч біженців. За три місяці війни Львів та область перетворився на величезний волонтерський хаб. Не заважаючи на втому волонтери продовжують тримати тил. І готові допомагати допоки не настане Перемога. Більше про волонтерські будні - розповість Христина Гашенко.
Це один із львівських волонтерських складів. Львів'яни розвантажують чергову допомогу із Мюнхена.
Медикаменти, мука, продукти там наші збирають, ми забираємо, веземо сюда.
На складах коробки із їжею, засобами гігієни, військовою амуніцією та медикаментами. З останніми на початку війни було найважче.
Мар'яна, волонтерка:
На початках були дуже складнощі, ми практично не мали знеболюючих, практично не мали кровоспинних препаратів, але з часом все налагодилася ситуація.
Мар'яна - єдиний фармацевт на складі. Жінка при надії, але попри втому зранку до ночі приймає та відправляє ліки на передову.
Кровоспинні препарати, ампульні кровоспинні препарати маємо. Дуже часто просять хлопці в аптечку, якщо поранення йде, щоб була вже ампула заряджена, вже в шприц.
За допомогою до львів'ян приїхали волонтери із містечка Гуляйполе Запорізької області.
Вікторія, волонтер із Львова:
Швидкого приготування, є консерви, макарони, цукор чай кава для гігієни.
Містечко ще із березня постійно під обстрілами російської армії. Люди по кілька днів не виходять з підвалів.
Все слетело, весь шифер слител. Все побито. 3 березня обстріли, немає світла, немає води, там гуманітарна катастрофа, газу немає, їсти теж немає, магазини не працюють. Відкрили дві аптеки і по трохи волонтери підвозять харчування, гігієну.
Аби було, що спакувати - львівським волонтерам доводиться майже жити на складах. Останніми тижнями допомоги за кордону надходить все менше. Тому тримати тил стає все важче.
Уляна Флишко, керівник благодійного фонду:
Зараз нам доводиться самим їздити за кордон, шукати партнерів, тому що тут люди вже виснажені та відповідно нам доводиться шукати нові поставки, адже війна продовжується.
Часто волонтери після надісланої допомоги отримують відео з передової з подякою.
Перш за все хочу подякувати благодійному фонду, доставили на передову продукти харчування, карімати, ліки і багато всього прочого.
Уляна Флишко, керівник благодійного фонду:
Ми розуміємо в яких умовах вони це роблять і коли ми дзвонимо телефоном і вони нас підтримують, то ми не можемо говорити, що в нас сил немає. У нас ті сили лише добавляють, від їхнього оптимізму. І від їхньої віри в те, що вони творять цю історію і перемогу для всіх нас.
Ще один тил який тримають жителі області - прихисток біженців. Від 24 лютого, за неофіційними даними на Львівщині поселились майже пів мільйона переселенців. Роман Твердий - віддав під житло свій офіс. Тут замість робочих столів - десятки матраців.
Роман Твердий, волонтер:
Було по-різному - і 30, і 40 людей. І спали в коридорах, і на тих пуфіках, які у нас є. Як на мене, кожен українець вніс якусь лепту в то, що відбувається, тому я думаю, що це не велика історія, яку ми зараз робимо.
Галина Курявська, біженка із Харкова:
Нас прекрсные люди приняли. Мы очень благодарны Львову, вот, как одна семья. Здесь очень хорошо, но домой хочется. Хочеться домой. И вам спасибо, что вы все доносите, приходите, хотим и вас поблагодарить. - Дякуємо!
Три місяці болю та страждань який приніс в Україну "руський мір" лише довів - українці сильні та непохитні. Справжні патріоти своєї країни, які готові прийти на допомогу у будь-яку годину.