Робота в Каннах: за лаштунками свята гламуру працюють українські біженці [ Редагувати ]

Українці в Каннах! І мова тут не лише про представників кіноіндустрії. Увесь цей час за лаштунками червоних хідників, вечірок і свята гламуру - працювали і працюють українські біженці. Їх там нині близько восьми сотень. І кожному Франція намагається допомогти розпочати нове життя. Подробиці далі у нашому сюжеті.

За кілька днів від початку війни Леся Білоцерковець вирішила покинути Київ. Виїжджала автівкою разом із сім'єю. У багажник помістилися лише кілька валіз із зимовими речами. Три місяці потому дівчина опинилася у Каннах з новою роботою у сфері гостинності - на відстані витягнутої руки від сяйва фотокамер та червоного хідника Каннського кінофестивалю, який збирає зірок з усього світу.

Леся Білоцерковець - біженка з України:

Мене ніби закинули в інший світ, паралельний всесвіт - особливо з огляду на те, що переживають мої співвітчизники.

Але у Каннах Леся опинилася не відразу. Вона вільно володіє французькою. Родина, на яку вона працювала перекладачем, запропонувала їй пожити з ними.

Леся Білоцерковець - біженка з України:

Я прожила з ними місяць, вони були чудовими, казали, що я можу жити з ними стільки, скільки потрібно. Але я розуміла, що не можу користуватися добротою людей, отож сказала собі, треба шукати роботу. Я працювала у сфері обслуговування і мені це до вподоби. Виникла ідея спробувати себе у готельному бізнесі.

І ця ідея привела Лесю в Канни. Власниця готелів Ноемі Деварван якраз шукала нових співробітників перед початком туристичного сезону. Її підкупила вільна французька українки та її досвід роботи з соцмережами.

Немі Деварван - власниця готелів у Каннах:

Коли я познайомилася з Лесею і ми говорили про війну, я задумалася, де знаходиться Україна, яка вона? Ти читаєш новини, уявляєш наскільки гарна ця країна. Але знайомство з її громадянами також дало мені розуміння, що там живуть чудові люди. У них є філософія життя, якій ми можемо повчитись.

За два роки пандемії французька індустрія гостинності, як і вся сфера обслуговування, втратила десятки тисяч працівників. Нині ж, коли бізнес поступово відновлюється після ковідних потрясінь, Франція зіштовхнулася з нестачею робочої сили. Країна пропонує 150 тисяч вакансій у цьому секторі. Це на 40 тисяч більше, ніж торік.

Еммануель Макрон - президент Франції:

Ми повинні мобілізувати фронт працевлаштування. Абсолютно важливо вийти на етап повторного найму, масового відновлення зайнятості.

Лазурний берег - найпопулярніший туристичний напрямок у Франції після Парижа. Кількість бронювань у готелях збільшилася на 20 відсотків у порівнянні з доковідним 2019-м роком.

Отож і Канни терміново шукають робочі руки. На деякі вакансії готові брати біженців з України. А їх сюди від початку війни приїхало близько восьми сотень.

Катрін Топін-Кондомітті - генеральний директор служб Каннської ратуші:

Ми чули зворушливі історії як деякі готелі і власники апартаментів скасовували літні бронювання, щоб українські сім'ї могли залишатися стільки, скільки вони того потребують. Термін перебування для них з кількох днів-тижнів-місяців збільшився до року. Отож біженці можуть облаштовуватися, шукати роботу, віддавати дітей у садки і школи і повертатися до нормального життя.

Однак почуватися звично навіть в оточенні моря і сонця - може не кожен. Не покидають постійні думки про долю співвітчизників. Леся зізнається: з 24-го лютого не розмістила жодного фото у соцмережах. Вважає це не чесним по відношенню до співгромадян.

Леся Білоцерковець - біженка з України:

Важко думати про всіх тих, хто залишився, тих, хто втратив роботу та своїх родичів. Ось чому тут, у Каннах, не можна сповна насолоджуватися та відпочивати.

На питання, чи повернеться дівчина додому - вона відповідає одразу і ствердно. На її думку, робота за кордоном дає безцінний досвід, який потім можна використати, щоб допомогти Україні стати на ноги.