Сотні скалічених собак і котів живуть просто на вулицях Маріуполя [ Редагувати ]

Війна змушує страждати і людей, і тварин. Сотні скалічених собак і котів живуть просто на вулицях Маріуполя. Місцеві зараз рятують там усіх звірів - навіть змій, тхорів та єнотів. У когось господарі загинули, а деяких тварин - люди покинули, тікаючи від війни.

Його звуть Джойс. У родині Тетяни він з'явився ще цуценям - чотири роки тому. Пес зростав разом із донечкою Тетяни. Став часткою сім'ї.

Тетяна Анісовець, переселенка з Маріуполя:

Я постійно дивлюсь на тих, хто вивіз тварин. Вони для мене герої. Я не змогла так зробити.

Тетяна не може собі пробачити, що не змогла врятувати Джойса. Коли їхній будинок у Маріуполі знищила російська авіабомба, господарі змушені були тікати з міста, Джойса залишили під обстрілами.

Тетяна Анісовець, переселенка з Маріуполя:

Я тоді була така розгублена, він до нас в машину пригав два рази. І його звідти просто витолкнули. А я думала, що мені потрібно дитину рятувати.

Де зараз Джойс? Чи ще живий? Можливо він, як і сотні інших собак та кішок, блукає містом у пошуках їжі.

Его возле самолета привязали, возле дерева, он оторвал веревку и пришел домой.

Голодні, з ранами та опіками, оглухлі від вибухів. За три місяці від них залишилися самі шкіра та кістки! Вони не відходять далеко від будинків, де жили разом із господарями. А цей поранений пес - охороняє машину, в якій загинув його власник.

Собаки зовсім здичавіли. Аби не вмерти від голоду, вони поїдають людські останки - на вулицях та під завалами досі багато загиблих жителів Маріуполя.

Собака... что-то тащит... это человеческая рука была...

А цей собака майже місяць жив у замкненій квартирі! Жалібно скиглив, коли вибухали снаряди. Сусідам уже не стало сил терпіти муки бідолашного - вони наважилися зайти в чужу оселю.

Боже, худой какой, что ж ты тут один сидишь, пойдем со мной...

Деякі тварини тікали з дому, рятуючись від вибухів. А пес Оскар - став героєм цього маріупольського двору. Він нікуди не тікав, навпаки - допомагав людям рятуватися під час бомбардувань. Щойно виникала загроза, він першим біг у підвал. А за ним усі жителі.

Вон еще собака. - Ее тоже жалко, оставили хозяева, бросили ее. Питбуль ничейный? - Да, вот он ходит. - Хозяин бросил? Бросил и уехал. Он не агрессивный, но он не бросается.

Колись домашні та приручені, тепер вони дуже налякані. Бояться навіть підійти до людей. Втім коли комусь вдається їх погладити, вони мліють... Когось із хвостатих господарі вже розшукують - у соцмережах сотні оголошень.

Ця жінка прихистила близько півсотні котів! Чи не щодня в її квартирі - з'являється новий вусань. Вона підбирає їх просто на вулиці.

Варю каши, бульоны, мешаю с хлебом. У меня второй этаж полностью под котов. Убираю.

Маріупольці вже знають про цей притулок. Приходять сюди. Деякі господарі навіть упізнали серед десятків тварин - своїх улюбленців.

Мои золотые... кис-кис...боже, сколько вас...

Волонтерам із передмістя іноді вдається проїхати в окупований Маріуполь. Тяжко поранених тварин вони евакуюють - у першу чергу тих, кому потрібна медична допомога.

Весь в ранах... зайка ты моя, как ты тут лежишь? Скрутился, свертелся... одни косточки...

Волонтери визнають: рятувати тварин - дуже складно. Адже Маріуполь окупований: в'їзд та виїзд обмежені.

Ольга Чевганюк представниця ГО Uanimals:

Найжахливіше, це коли немає доступу. Коли ми не можемо допомогти, хоча маємо сили, корми, але не можемо відправити. Коли територія стає деокупованою, після того можна їхати туди, забирати, рятувати.

Тварини, що живуть у містах на лінії фронту, - як і люди - переживають шок. Потребують допомоги та тривалої реабілітації. А для початку - хочуть, аби їх хтось просто нагодував та обійняв. Втім у Маріуполі багатьох хвостатих давно ніхто навіть не гладив!