Миколаївський зоопарк відчинив свої двері для відвідувачів [ Редагувати ]

Миколаївський зоопарк відчинив свої двері для відвідувачів. Три місяці він був закритий. Працівники звіринця ледь зводили кінці з кінцями, аби тварини не померли з голоду. В соцмережах проходили різні акцію на підтримку зоопарку. За цей час працівники змогли не лише зберегти колекцію, але й оновити територію. У багатьох мешканців в родинах навіть з'явилося поповнення. Чим зараз живе звіринець у прифронтовому місті, розповість Марина Михайловська.

Оголошення про те, що під час тривог необхідно пройти в укриття - єдине, що зараз нагадує у Миколаївському зоопарку про війну. Це необхідний захід, адже в цю частину міста нерідко долітають російські снаряди. Ані мешканці звіринцю, ані працівники, на щастя не постраждали.

Володимир Топчий, директор Миколаївського зоопарку:

За мелким исключением - ограждение ракета погнула, сетку порвало в вольере для дров. По сравнению с теми проблемами, которые существуют - это мелочи.

В історії Миколаївського зоопарку це вже третя війна. Він не припиняв працювати навіть під час німецької окупації. А от з кінця лютого тут не було відвідувачів. Аби заклад зміг вижити, його вирішили відкрити. Пані Оксана з дітьми прийшли, аби згадати про нормальне життя.

Оксана, жителька Миколаєва:

Нам дуже подобається, що сьогодні нарешті відкрили зоопарк. Ми можемо прогулятися з дітьми. Ми з перших днів важких в місті, нікуди не виїжджали, Тому для нас це дуже радісно. Наче нічого не відбулося.

Доступ відкритий до всіх експозицій. Найпопулярніша - слоновник. Шанті та Динкар нарешті можуть купатися в новому басейні. Втім на публіці це робити соромляться. Навіть попри спеку.

Віра Журавльова, заступник завідувача копитних тварин Миколаївського зоопарку:

В первый раз когда впустили, один зашел. Второй сначала поел. Как нормальный мужчина - сначала поесть, потом все остальное. Утки у нас в бассейне поселились прежде чем мы пустили словнов. Утки не испугались слонов, и слоны уток не заметили.

А от їхні сусіди, бегемоти, без купань не можуть. Їхні басейни мають бути чистими, воду треба міняти хоча б через день. І саме це стало неабиякою проблемою. Адже в місті майже два місяці не працює водогін.

Марина Мазанко, жителька Миколаєва:

Я хотела увидеть бегемотов. Посмотреть, все ли у них в порядке с водой. Вы же знаете, у нас проблемы с водой. Смотрю, что молодцы, этот вопрос решен. Звери спят. Значит у них все хорошо - в спокойном состоянии.

Чи не найкомфортніше у спеку африканським жирафам. Ці тварини - одне з останніх великих придбань Миколаївського зоопарку.

Первый раз увидел. Боже, какой хорошенький.

За ці місяці зоопарк став і прихистком для тварин, постраждалих від війни. Люди часто приносять поранених птахів, кинутих господарями морських свинок та черепах. Декого привезли просто з фронту.

Володимир Топчий, директор Миколаївського зоопарку:

Совсем недавно из Посад-Покровского бойцы привезли нам двух поней. Хозяин этих поней попал под обстрел, у него тяжелое ранение. Он после операции в больнице.

Попри брак грошей та нестачу продуктів і води - утримати зоопарк вдалося. Завдяки працівникам, які тут майже весь цей час жили, та допомозі небайдужих - люди онлайн купували квитки, а колеги з усього світу надсилали корми та фінанси.