Волонтери щовихідних їздять на допомогу жителям Ірпеня [ Редагувати ]

70 відсотків будинків у Ірпені - пошкоджені або зруйновані до цеглини снарядами рашистів. Щоб допомогти тим, хто втратив майже все, щовихідних у містечко на Київщині приїздять волонтери.

Люди розбирають завали, сортують будівельне сміття і розчищають територію, щоби згодом була можливість відбудовувати житло. Про готовність підставити плече - подивіться.

Ірпінь. Місто, що розквітало, сьогодні має ось такий вигляд.

Близько 70 відсотків будинків тут - понівечені рашистськими снарядами чи зруйновані повністю.

Володимир Барановський, житель Ірпеня:

Все вылетело здесь, гора была всего. Побитые потолки, стены, это все осколки. Сюда сбрасывали все, что они могли. Это не звери, звери такого не творят. Когда был первый прилет ракеты, самый первый взрыв, я как раз с внуком выходил из этой комнаты, впечатление такое, что дом сжался, а потом резко расширился. Внук бедный препугался до такой степени, он успокоился недели через три.

А в цій частині будинку до вторгнення росії жили діти Володимира. Син - працював шеф-кухарем у місцевому ресторані. Ніколи не тримав у руках зброю, та, коли пробив час Ч, пішов захищати Батьківщину.

Віталій Тельман, командир взводу "Тигр" Територіальної оборони Ірпеня:

Обичні хлопці, мєстні, ми даже не воєнні, я даже не служив. То взяли оружіє та захищали страну. Тримали оборону.

Віталій не залишив Ірпінь навіть тоді, коли тут розпочалося справжнє пекло. У боях за місто отримав контузію. А житло - втратив.

Віталій Тельман, командир взводу "Тигр" Територіальної оборони Ірпеня:

Я зараз вообщє мешкаю в міській раді. Мені наш мер Маркушин дав кімнату. Так що я в міській раді прямо живу Уже три місяці.

Частину будинку, де жив Віталій, відновити неможливо. Та й на те, щоб просто розібрати завали, потрібні чималі кошти.

Віталій Тельман, командир взводу "Тигр" Територіальної оборони Ірпеня:

У мене по 4-й категорії, це повне зруйнування, восстановлению не подлежит, дуже пошкоджені каркаси будинків, криша зруйнована.

Віталій Селик, координатор волонтерської ініціативи "Сміливі відновлювати Україну":

Одна моя знайома казала, що звернулася до одної компанії з такою проблемою, щоб їй допомогли розібрати та вивезти частину будинку, і їй виставили чек - 70 тисяч гривень в умовах повного развалу - це не підйомна сума.

Аби допомогти тим, хто втратив майже все, волонтери кожні вихідні приїжджають до Ірпеня.

Альона Крицук, волонтер:

На початку теж будівельники казали - дайте нам тільки хлопців, але ж дівчата! Ми теж дуже сильні, да ми не всі можемо стояти з автоматами, фури возити, тому що треба мати певні навички, бути трохи більше, ну ок, ми можемо носити чуть менш ніж хлопці, але все рівно можемо. Для всіх є зараз робота.

У будні Альона працює маркетологом, а у вихідні - їде до Ірпеня. Каже, фізично тяжка робота - в радість!

Альона Крицук, волонтерка:

Це дуже розгружує мозги… Щоб спокійно працювати тиждень, приділить один-два дні на цей результат. Ось пошкоджений будинок, ось я допоміг цій людині почати процес відновлення. Ти маеш щось робити. Не можеш бути українцем і нічого зараз не робити, маєш робити свій внесок.

Віталій Селик, координатор волонтерської ініціативи "Сміливі відновлювати Україну":

Ми хочемо зробити невеличку школу майстрів, щоб люди навчилися вставляти вікно чи лагодити дах, таким чином ми зможемо збільшити кількість робочих спеціальностей для того, щоб пришвидшити відбудову нашої країни.

Олена Барановська, жителька Ірпеня:

Здесь все попадало шифер, на эти розы, все горело, осколки, розы все геть почти донизу не было видно ничего… Полностью сгорели.

У мешканців цього зруйнованого будинку вцілів тільки розарій. Досить символічно квіти не покорилися смерті, яку принесли з собою на нашу землю рашисти.

Олена Барановська, жителька Ірпеня:

Розы выжили. Значит, будет мир, будет прекрасно тут в Украине нашей.