"Білий янгол": історія про героїв, які рятують людей з пекла [ Редагувати ]
І ми почнемо наш випуск із матеріалу, який є точним свідченням того, чому ми неодмінно переможемо. Бо для порятунку інших - українці готові ризикувати власним життям.
Мій колега Ігор Левенок познайомився із "Білим янголом". Саме так називають екіпаж поліцейських, які приїжджають в саме пекло війни, аби вивезти звідти цивільних. Їхній останній рейд - був у Мар'їнку. Місто біля Донецька, яке російські варвари - просто стирають із лиця землі. Хоча там досі живуть люди, і навіть з дітьми. Як відбувається їхній порятунок - подивіться.
Ой миленький! - Когда это произошло? - Да вот полчаса назад!
Поліцейські виносять пораненого. Палає будинок. Вантажать загиблого у чорному пакеті. Швидко їдуть по розтрощеній Мар'їнці.
Геноцид населення з боку російської федерації…
Води практически нет. - Виїжджаємо отсюда! - Куда ехать? - Бережем детей! - Куда ехать? - Определяют!
Царство небесне. Палає будинок. Іде бабуся з паличками.
Родная моя! Я вас всех люблю!
Пока есть люди, будем заниматься и будем вивозить…
Схожа на примару, випалена і знищена Мар'їнка. Містечко біля Донецька, за яке нині точаться запеклі та кровопролитні бої. Російські варвари - не можуть здолати Збройні сили й стирають з лиця землі цей населений пункт, хоча тут іще багато цивільних, навіть із дітьми.
Хозяева! Давайте поехали, родние! - Куда ми оце поїдемо. - Да куда поїхали, отсюда поехали! Есь куда, давайте давайте в темпе. Бегом, это край я більше не смогу зайти! Милие мои, родние, поехали! Это край, все двавай давай…
Попри щільні обстріли та близькість до ворожих позицій, вони доставляють людям їжу, ліки і... надію.
У меня кума уехала, дали дом четирехкомнатний, поставили ее на довольствие! Вася, все давай сфотографируй, что тут есть люди…
Офіцери поліції Рустам Лукомський та Василь Піпа на кареті "швидкої" здійснюють евакуацію живих, мертвих і поранених людей із того місця, яке нині можна певно назвати пеклом на землі.
Аааааа! - Терпи, терпи, терпи, терпи Санечек…
Оперативники-криміналісти Курахівського відділу поліції. Василь і Рустам. Їх знають як групу евакуації "Білий янгол".
Василь Піпа, офіцер Курахівського відділення поліції:
"Білим янголом" називають Рустама Лукомського і його автомобіль, бо то людина з великої літери. Він вивозив людей звідти, де інші поліцейські не перебували й не знаходилися. Він пішки на собі ніс, і люди його знають. - Ну ви ж в парі працюєте? - В парі і коли їдеш на цьому автомобілі з ним, то люди починають хрестити цю машину, бо знають, що на ній вивозять людей.
Усі виїзди Василь фільмує на маленьку нагрудну камеру. Каже: треба для фіксації воєнних злочинів русні. Бо, те що відбувається нині у фронтових містечках - геноцид українців. Ось один з епізодів. Фосфорні снаряди - по мирних людях.
Фосфор. - Это на нас? - Погнали біжить до швидкої з неба падає фосфор.
Наших вбивають людей, давлять танками, давлять технікою. Нема жодного будинку цілого, вцілілого взагалі, але люди живуть і виживають, пристосовуються. З різних міркувань.
Кожен виїзд на евакуацію - це смертельна небезпека. Та офіцери кажуть: від своєї місії не відмовляться. Поки, там, на лінії вогню є кого рятувати.
Зараз багато - триста-чотириста душ остається. - У Мар'їнці? - Так.
Найдраматичніші моменти, коли врятувати вдається не всіх. На землі поранений чоловік. Василь його перев'язує. Пряме влучання снаряда в будинок. В хаті була дружина й п'ятирічна донька. Живими лишилися тільки батько й дитина.
Дочку маленькую мою привезли только что? - Привезли, привезли, все хорошо.
Василь Піпа, офіцер Курахівського відділення поліції:
Коли гине на очах у малої дини матір, і батько скалічений, то це дуже…
Могили на подвір'ях та городах. Утім навіть постійна смертельна загроза не спонукає людей покидати свої домівки.
Виживемо, то виживемо, значить будемо жити, а ні, то ні. Я нікуди не поїду. А куди їхать і з чим?
Я просто тут места себе не нахожу. Мне бабушка сказала, что она выехала. - Ну вот бабушка выехала и все нормально. - Уезжай дедулечка, я тебя умоляю, уезжай пожалуйста…
Давай, давай родные мои, укройте бабушку…
Давай, родная моя, давай. Сидеть ждать чего-то и сгореть от нетерпения тут не надо.
Там у вишневому садку, там соловейко щебетав, додому вона просилася, а він її все не пускав...