Рупори кремля: як росіяни намагаються обійти санкції [ Редагувати ]
Рупори Кремля. Нью-йоркська аналітична організація NewsGuard викрила понад дві сотні сайтів, які поширюють кремлівські наративи в Інтернеті. Свої фейкові новини ці ресурси публікують здебільшого анлійською, німецькою й італійською. Їхня мета - охопити якомога більшу аудиторію по всьому світу. А головним завданням цих так званих ЗМІ є дискредитація української армії та військово-політичного керівництва України - в війні, що розв'язала москва. Про те, як росіяни все ж намагаються обійти санкції, які обмежили діяльність їхніх головних рупорів пропаганди - дивіться в нашому сюжеті.
"Раша Тудей" і "Спутнік Ньюз" - чи не найвідоміші російські інформаційні ресурси, що займаються дезінформацією на користь москви по всьому світу. Особливо активно діють у Європі.
Однак чи лише ці два так звані засоби масової інформації щодня займаються пропагандою, просуваючи потрібні кремлю наративи. Ні, подібних, а особливо - інтернет-ресурсів безліч. І саме вони намагаються захопити увагу європейців, аби "промити" їм мізки.
"Зазомбувати" левову частку європейців так само, як і своїх громадян - мрія російського політичного керівництва. Саме тому по всьому світу вони створюють цілі "павутиння" пропагандистських ресурсів. І не жалкують на це коштів.
Лише за пів року після вторгнення росіян до України - ними ж було запущено щонайменше 250 сайтів. Усі вони публікують кремлівську пропаганду та роблять дезінформаційні вкиди про війну в Україні. Про це, зокрема, свідчить звіт нью-йоркської компанії "Ньюз-Ґард" - вона вивчає та відстежує дезінформацію в інтернеті.
Після того, як Європейська комісія заборонила діяльність пропагандистських RT і Sputnik News, які фінансуються Кремлем, велика кількість інтернет-сайтів, ідентифікованих NewsGuard, і надалі вільно поширюють міфи в Інтернеті.
У звіті також наголосили - як правило, ці сумнівні ресурси позиціонують себе як новинні стрічки чи навіть аналітичні центри. А їхні матеріали - спроба дискредитувати українську армію та військово-політичне керівництво. Про це неодноразово заявляли і в Офісі президента України.
Михайло Подоляк - радник Офісу президента України:
Пропаганда завжди експлуатує страх. Вкидами про "чорний ринок зброї" Росія прагне дискредитувати Україну в очах західних суспільств. Як наслідок - заблокувати підтримку. Але за пів року - жодного доказу. Це війна в прямому ефірі, де всі бачать, що є тотальний облік і ретельний контроль.
Аби обійти санкції та не потрапити в бан, низка з цих 250ти сайтів були створені ще до війни. Спочатку зв`язків із кремлем вони не виказували. Аж поки не почали просувати їхні наративи.
Аналітики NewsGuard виявили, що чимало з цих 250 веб-сайтів дезінформації не розкривають, хто ними володіє чи контролює. Деякі ресурси стверджують, що це сайти незалежних аналітичних центрів або інших типів незалежних некомерційних організацій. Однак жодних доказів, які би це підтверджували, немає.
До безпідставних і дискредитаційних заяв подекуди вдаються , здавалося б, і організації з хорошою репутацією. Так сталося в кейсі зі вже відомим звітом Amnesty International. Нагадаю, його авторка звинуватила українських захисників, що ті, мовляв, наражають на небезпеку цивільне населення, базуючись і завдаючи ударів по окупантам із житлових районів. І тим самим вони буцімто порушують міжнародне гуманітарне право.
Примітно, що після того, як цей матеріал піддався критиці чи не в усьому світі та не на всіх рівнях - у "Емнесті" вибачилися, та свій висновок усе одно не скасували. Свідомо чи ні, проте подібні звіти лише підігрують пропагандистській машині кремля та просто-таки дарують москві приводи для нових псевдо-інформаційних кампаній. Тим часом історія з "Емнесті" не закінчилася, а, схоже, лише набирає обертів.
Ми всі перебували в покинутій школі в прифронтовому Бахмуті. Її перетворили на тимчасові казарми для українських військових. І це не військовий злочин. Бо солдати мають повне право розташовуватися в евакуйованому навчальному закладі, хоча, безумовно, після цього ця будівля не може слугувати укриттям для цивільних осіб. Неподалік був майже порожній будинок. Однак авторка звіту наполягала, що присутність військових у житловому районі є порушенням міжнародного гуманітарного права. Коли ж я запитав, як тоді українська армія повинна захищати свої населені пункти, вона відповіла, що це не має значення.
Це - розповідь Тома Матча, члена команди "Емнесті", який перебував на Сході України разом із авторкою скандального звіту. У своєму матеріалі Матч розповідає, що йому не зовсім зрозуміло, якими принципами керувалася авторка звіту під час його написання.
Замість того, щоби фіксувати факт безжального бомбардування росіянами населеного пункту, авторка, здавалося, була набагато більше стурбована тим, що підрозділ української армії пересиджував обстріли в підвалі школи.
Та попри все, реакція всього цивілізованого світу на подібні вкиди - як-от у випадку з "Емнесті" чи документальним фільмом американського телеканалу CBS, де Україну без наявності доказів і фактів звинуватили в торгівлі західною зброєю - демонструє, що всі спроби кремля спаплюжити репутацію України на міжнародному рівні марні. Бо правда - завжди перемагає.