На Рівненщині продовжують приймати переселенців: в яких умовах житимуть люди [ Редагувати ]
Прихистити тих, хто цього потребує. На Рівненщині продовжують приймати переселенців. Майже півсотні людей отримують тимчасові квадратні метри в одній з колишніх шкіл області. В будівлі зробили ремонт і вже зустріли перших новоселів.
В яких умовах житимуть люди і які надії вони плекають? Бачила і чула Сніжана Сидорук.
Анастасія з двома синами-школярами приїхала із міста Токмак. Жінка каже, ледве вибралася з окупації.
Анастасія Ярошенко, переселенка із міста Токмак:
Міст як на в'їзді в місто - вони зразу його і зайшли в місто свободно і все, і з того дня вони оце у нас панують там. Поставили - рублі, паспорти. Вже наших підприємців вони заставляють працювати на себе - ділитися там податками і как би ми рішили виїхати.
Родина оселилася на Рівненщині. Їх новою домівкою стала покинута школа. У ній мама з дітьми отримала окрему кімнату. Це клас, де колись навчалися першачки.
Анастасія Ярошенко, переселенка із міста Токмак:
Ми в будинку жили великому, але ми думали, що набагато в худші нас умови поселять. Але нас все влаштовує - дуже довольні.
Початкова у селі Заріцьк пустувала майже два роки. Учнів тут було мало і їх перевели на уроки у сусідні села. І хоч приміщенню понад сотню років, але будівля добре збереглася.
Тут був клас. Зараз ми облаштували тут таку міні-їдальню з відпочинковою зоною. Йдемте далі. Тута стіни були побілені і все. Ми поклали плитку, поклали на стіни плитку, зробили потолка, підлогу зробили - ми повністю тут все переробили.
І тепер це пральня та душова. Поруч - кухня. Є і техніка - плити, холодильник і навіть кавомашина.
У спортзалі облаштували кімнату для відпочинку. А більшість класів переобладнали під житлові кімнати. Їх тут шість.
Над перевтіленням школи під житло для переселенців волонтери та громада працювали майже два місяці. Залишилось навести чистоту.
Загалом ремонт обійшовся у два мільйони гривень. Це переважно благодійні пожертви та гранти.
Тарас Коваль, голова правління громадської організації:
Відокремлений підрозділ угорської економічної служби допомоги в Україні. Це також близько трьохсот тисяч. Потім ми робили звернення на United Help Ukraine, яка нам дала 20 тисяч доларів.
Тут планують поселити сорок людей. П'ятеро вже живуть. За дах над головою гроші не беруть. Як буде з комуналкою - поки міркують, опалювальний сезон може стати проблемою.
Людмила Вітковець, голова Дядьковицької громади:
Раніше там було пічне опалення. Зараз це опалення заборонене. Ось ми мусимо ставити конвектори. Але у другій частині - саме в житловій частині, у нас ще потрібно міняти електропроводку.
Охочих заселитися у цей гуртожиток - багато, каже голова громада. Заклад розташований у мальовничому куточку. Анастасію тут найбільше вразили тиша і спокій.
Ми приїдемо тоді, коли повністю місто від орків звільнять, щоб ми вже свободно, вільно могли зайти в свій будинок і не бояться.
Місцеві теж будують плани на майбутнє. Кажуть, як закінчиться війна, а переселенці повернуться до своїх домівок, тут відкриють спортивно-оздоровчий або реабілітаційний центр для молоді чи військових.