350 тисяч жителів залишаються на Донеччині: як живуть люди поблизу лінії фронту [ Редагувати ]

350 тисяч жителів дотепер залишаються на Донеччині. З різних причин вони не їдуть з міст, які щодня нівечать російські ракети. І помирають від ворожих снарядів вдома. Напередодні удару зазнав приватний сектор Краматорська, загинуло троє людей. Наш воєнкор Ігор Левенок нині працює у прифронтових містах. Його ексклюзивний матеріал - далі.

Я всю жизнь на него копила, я никуда не поехала, я не отдыхала, я работала…

Один із районів приватного сектору ворог накрив касетними боєприпасами.

Краматорськ. Останні дві доби окупанти завдають потужних ударів по цьому місту. Ракети летять фактично безперервно. Частину збивають наші системи ПВО, втім, російські варвари не шкодують смертоносного металу. Б'ють по житлових кварталах та цивільній інфраструктурі.

Ігор Левенок, кореспондент:

Одинадцять ракетних атак за одну ніч! І це тільки у місті Краматорськ. Ударів також зазнали Слов'янськ, Дружківка, Курахове. Є жертви серед цивільного населення. Очевидно, що ворог вдається до відвертого терору, бо наприклад ось ця ракета вибухнула у центрі приватного сектора Краматорська. Тут і близько немає жодного військового чи стратегічного об'єкту. Поруч хіба, що ось церква Успіння пресвятої Богородиці…

Колись затишні вулички. Сади та городи. Життя тут плинуло спокійно й розмірено. Та кремлівський ворог відібрав спокій у цих людей.

Тетяна, жителька Краматорська:

Да хто тут, мирные жители, одни пенсионеры, що пооставалися. Що ми можем сказать. Это ж иду вот глянула, вот крыша, вон крыша, пенсионеры живут…

Пенсіонерка пані Ірина - господиня цього понівеченого будинку. Питає, чим вона завинила московитам, що вони вгатили по її будинку крилатою ракетою.

Ірина, власниця зруйнованого будинку:

Я привязана к этому дому. Я всю жизнь на него копила, я никуда не поехала. Я не отдыхала, я работала. Я десять лет только стройматериал стягивала. А потом строила шесть лет. Все мы украинцы ми преданы и всю жизнь работали на Украину. Никуда ми в россию не хотим, а хотим на Украине быть…

Внаслідок ракетного удару пошкоджені будинки, перебиті комунікації. Це вже не перший такий прильот у цьому мікрорайоні. Ось місце де, ракета вибухнула трохи раніше. На сусідній вулиці. Довкола самі людські хати. Схоже, що окупанти таки пристріляли цю місцевість.

Тупо по людях стріляють! Я вам скажу більше, стреляли по мне. Я же в свое время был командиром танка и учавствовал в событиях на Дамаском. Вот как по мне не стрелять…

Це Віктор Іванович, його оселя - навпроти. Теж постраждала від вибуху. А іронія адресована оркам, які завдали ракетного удару по пенсіонерах.

Вот окна нет, это одно окно в кухне, а в доме вот два нет и с той стороны три. Чего они сюда стреляют? Что им надо? Що ми їм зробили? Ну это маленькие. Зашитые окна и залетает осколок, получается пролетает через сетку. В ногах у меня кошка лежала на кровати. Она всегда у меня в ногах спала. И полностью головы у нее нет.

Дивлюся і в мене чуть серце не стало. Боже милостивий. Що ж мені робити. Я одинокая і пенсія тільки дві сто…

Ігор Левенок, кореспондент:

Це Слов'янськ. Один із районів приватного сектору ворог накрив касетними боєприпасами. Постраждало кілька десятків людських осель. Що таке касетні боєприпаси? Вони розриваються. Розлітаються на ось такі маленькі уламки. Начинені шрапнеллю і розраховані на вбивство людей. Ну які тут іще можуть бути висновки…

Надвечір, окупанти знову завдали ракетного удару по Краматорську. Потужний вибух у приватному секторі зруйнував щонайменше два десятка будинків. Троє людей загинули. Тринадцять зазнали поранень…Загалом же протягом минулої доби на Донеччині рашисти тридцять сім разів обстріляли мирні міста. Вісім загиблих, і понад двадцять поранених.