У Вашингтоні відбувся завершальний концерт Ukrainian Freedom Orchestra [ Редагувати ]

Турне українського оркестру свободи. У Вашингтоні відбувся завершальний концерт Ukrainian Freedom Orchestra. Колектив, який з усього світу зібрав талановитих українських музикантів, проїхав пів-Європи та фіналізував виступом в Америці.

Коли музика стає зброєю? І чому проект, який мав завершитися, в останню хвилину вирішили подовжити? Про все це розповість наш спецкор у Сполучених Штатах Дмитро Анопченко.

Потяги, літаки і, звісно ж, автобуси. Вони проїхали тисячі кілометрів, зіграли 13 концертів у восьми країнах світу. Витримати такий шалений темп, звісно ж, було непросто.

"Оркестр свободи" турне розпочав з Польщі, проїхав Велику Британію, Ірландію, Францію, Німеччину та Нідерланди… Фінішує у Штатах - заключний концерт, на одному з найпрестижніших майданчиків американської столиці, у Вашингтонському "Кенеді-Центрі". І скрізь - і овації, і сльози.

Ну а емоцій стільки, бо разом зібрали українців. І тих, хто давно вже живе за кордоном і працює в іноземних оркестрах. І тих, хто через війну став вимушеним переселенцем і не думав, що на чужині зможе працювати за професією, що музика та його талант будуть потрібні та оцінені. Вони всі на рівних - і ті, хто давно гастролює, працює із зірками, і музиканти з Києва, Львова, Харкова, Одеси, які пережили всі жахи війни та евакуації… Тому це дійсно вже більше, ніж просто музичний колектив.

Це майже як сім'я, тому що люди кооперуються, намагаються один одному допомагати і після туру. І такі розмови: "А хто куди далі? Може треба допомогти?"

Ми спостерігаємо за репетицією у Вашингтоні, на яку музиканти потрапили одразу після довгого переїзду з Нью-Йорка. За час туру вони звикли, що іноді між концертами і поїсти ніколи, але навіть за таких умов на сцені маєш виглядати ідеально.

Ось, наприклад, зараз - ми їхали 5 годин з Нью-Йорка на автобусі - і у нас було всього 15 хвилин, щоб зробити щось із зачіскою, із макіяжем, із концертним одягом, який витягли з валіз.

Але на це вже не звертають увагу, бо у кожного тут є над-завдання. Не просто круто виступити, не просто показати "клас", але і підтримати Україну. Бо кожен такий концерт і збирає гроші на підтримку українських артистів, і мобілізує громадську думку на підтримку держави в цілому. Автори ідеї такого туру - гендиректор "Метрополітен-Опери" Пітер Гелб та його дружина - Кері-Лінн Вілсон, яку музичні критики часто включають до рейтингу найкращих диригентів світу. Вона зізнається - і сама має українське коріння.

Кері-Лінн Вілсон, диригент Ukrainian Freedom Orchestra:

Мої прадід та прабабця були з Чернівців. У мене там і досі живуть двоюрідні брати, бо в родині прадіда було 7 сестер. Тож багато родичів живуть в Україні - і я із ними в постійному контакті з моменту, коли почалася війна.

Тому і тур на підтримку України - і можливість допомогти вітчизняним музикантам для Кері-Лінн - це особисте. А самі учасники проекту кажуть: спочатку думали, що і не зможуть зібрати повноцінний колектив, бо до Європи евакуювали самих лише жінок! Але проект став подією такого масштабу, що для туру на короткий час з України змогли виїхати і чоловіки-музиканти.

Цей проект пішов настільки високий рівень, що вже уряди країн між собою спілкувалися - і якимось чином Міністерство борони України дозволило виїзд чоловікам з України.

Відігравши у Вашингтоні останній концерт, вони, звісно ж, вже за кілька днів повернуться додому, де, на жаль, ніхто з рідних і не чекає.

Тому що дружина виїхала, вона у Німеччині. Кота я здав батькам. Тому якийсь час буду сам. Але це тільки на краще, бо так я хвилююся тільки за себе - зрозуміло ж, яка вдома ситуація.

Музичним колективам часто потрібні роки, щоб "зігратися". Тут - не було і кількох тижнів. Але злагодженість фантастична. Тому що об'єднує не зарплата чи престиж, а сенс того, навіщо вони тут, на сцені, навіщо збирають зали. І кожен концерт закінчують виконанням гімну України - у незвичній, ліричній обробці. І зал щоразу встає.

Кері-Лінн Вілсон, диригент Ukrainian Freedom Orchestra:

І виконавці грають не тільки технічно і віртуозно, але вони вкладають все серце і всі свої пережиті емоції. І тому це унікально. Тому що нас об'єднує ще і місія. Боротися за Україну.

Прощатися після всіх цих концертів, аншлагів, емоцій - кожному з них нестерпно гірко. Але у проекта є свої правила, свій час, свій маршрут.

Всі так хотіли - грати, показати себе, і - нести це слово про Україну, для України - у світі.

Це вийшло. Але вже завтра всі мають розлетітися - і здавалося, назавжди. Але в останню хвилину автори проекту вирішують через рік зібрати всіх знову. Щоб відіграти ще один, "переможний", тур.

Кері-Лінн Вілсон, диригент Ukrainian Freedom Orchestra:

І ми запланували ще на наступне літо - і це бальзам для нашої душі, бо це розуміння, що зараз не фінал, не кінець - воно рятує. І так хочу відвідати Київ із цим оркестром. Зіграти у Києві, у Львові, в Харкові, в Одесі. Так, це поки мрія… Але я сподіваюсь, вона стане реальністю!!!