Ізюмська трагедія: репортаж з деокупованого міста [ Редагувати ]

Буча, Маріуполь, а тепер ще й Ізюм. Звірства окупантів знову шокували увесь світ. Понад 450 могил закатованих людей знайшли у лісі під містом. Ексгумацію тіл вже почали. Зокрема рятувальники зараз розбирають завали та розміновують території. Світлана Шекера з Олександром Яновським побували в деокупованому Ізюмі. Відійти від побаченого, кажуть досі не можуть. Їх репортаж далі.

Околиці Ізюма. На в'їзді до міста ще стоять підбиті російські танки. Вздовж дороги - жодного вцілілого будинку. Російська армія обстрілювала місто весь березень, поки не захопила обидві його частини з двох боків Сіверського Донця. Будинки - без вікон, без дахів. Багатоповерхівки після авіаударів. Місто схоже на привид. І здається справжнім дивом, що в цих руїнах вижили люди. Ці жінки живуть у гуртожитку. Тут немає ані світла, ані води, ані газу. В стелі - величезна дірка від снаряду, який прилетів сюди ще на початку бойових дій. 

Пані Вікторія каже, весною місяць прожила у підвалі. Про окупантів каже:

Вікторія Бондаренко, жителька Ізюму:

Пили, конечно, стріляли тут по вікнах і сину під ноги автоматом стріляли. Я чуть сознание не потеряла я спустилася. А він іде, у нього отак рука, він ДЦП-шник. А той кричить бурят: "Стоять, а то стріляю". І то як полоснув йому під ноги тим автоматом. Боже, оце сознание не потеряла я чуть не померла там. Цей стоїть білий як стіна, я кричу "Не стріляйте! Це інвалід! Що ви дєлаєте!" А він тоді злякався і кричить "не стріляйте, не стріляйте, я жить хочу!" І тут по вікнах у нас стріляли і тут по тих вікнах. Єслі не откриваєш, вони вибивали двері, рилися і в речах. 

У гуртожитку їх лишилося 9-ро. Варили борщі та кашу на вогнищі, яке облаштували на кухні. 

Альона Машинецька, жителька Ізюма:

Представьте вот эти буряты стреляли в ноги. Это животные они обкуреные, обколотые. Пьяные непонятно какие. Мужа вывели вообще пистолет вставляли в голову, гранату говорят сейчас тебя разорвем. 

До місцевого магазину вже завезли українські товари. Та грошей у людей - немає.

Людмила Василівна, жителька Ізюма:

Питались тем, что до войны остатки были, шесть человек в подвале, 2 детей, четверо взрослых подоедали. Ну а потом уже 2 месяца мы ни хлеба не видели ничего. Мост взірваний нікуди не підеш до нас.

Змучені й голодні. Але головне - живі. Люди радіють приходу української армії.

Людмила Василівна, жителька Ізюма:

А як зустріли своїх біля двору, рідненькі, кажу, де ви були стільки?! А вони кажуть - ми йшли пішки.

У місті ще працюють військові. І ось ця знахідка всіх шокувала. Масове поховання людей в лісі за містом. Із хрестами, на яких не скрізь є імена, лише номери.

Сергій Болвінов, начальник слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській обл.:

Ми бачимо 445 місць захоронення. З березня по цей час людей ховали тут. Початок війни, люди ховали на подвір'ях, на території приватних домоволодінь, однак потім на скільки дають свідчення, люди які захороняли, була дана вказівка окупаційною владою захоронити їх в одному місці тут. 

Тут захоронені і цивільні місцеві жителі, і військові. 90 відсотків з них - мають ознаки насильницької смерті. росія повторила в Ізюмі те, що зробила в Бучі. 

Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА:

Велика кількість відповідно дітей, є тіла із зав'язаними руками позаду. Кожен цей факт буде розслідуванні й і надана належна правова оцінка. Це може свідчити, що дійсно в світ має визнати, що це дійсно факти геноциду нашого українського народу.

У слідчих та криміналістів попереду багато роботи. Потрібно встановити особу кожної похованої людини та з'ясувати, від чого вона загинула. Крім того, до Ізюма має приїхати місія ООН. Там вже готують групу працівників, яка побачить і зможе доповісти усім у системі ООН про те, що робили російські терористи.