Воїни, що приймають бій на відстані кількох метрів від ворога: як працюють піхотинці [ Редагувати ]
Універсальні солдати. Воїни, що приймають бій на відстані кількох метрів від ворога. Витісняють загарбників із окупованих населених пунктів і першими входять у звільнені міста та села. Піхотинці - справжні герої, без яких наступ на сході та півдні України був би просто неможливий.
Нашим колегам із Військового телебачення вдалося побувати на позиціях українських піхотинців на одному з напрямків. Про їхній побут і вклад у майбутню перемогу - наш наступний сюжет.
На шляху до позицій наших піхотинців нам доводиться перечекати ворожий артобстріл у селі, сховати машину серед дерев і далі йти пішки. Свіжі вирви під ногами підтверджують - обережність тут не завадить.
Стежку, якою пересуваються наші бійці, аби поповнити запас боєприпасів, їжі та води, постійно змінюється. Теж із міркувань безпеки. Зараз рухаємося неприбраним полем.
Ярослав, військовослужбовець Збройних сил України:
Слава Богу, ніч пройшла спокійно. Більш-менш для цього місця. Зараз день також спокійно. Дальше будем бачити.
Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:
Здійснюють постійні диверсійні виходи, які ми присікаємо, щоб не допустити проникнення в село і на наші сусідні позиції.
Рідкі хвилини затишшя бійці використовують, аби відпочити та укріпити позиції.
Геннадій Салівон, воєнний кореспондент:
Хлопці добре закріпилися на цих позиціях. Як зазвичай це робить піхота, копали все власноруч. Тут не побачиш рівненьких траншей. Наші воїни пам'ятають про маскування.
Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:
Безпілотники є. Орланів стало менше і ударних, як вони раніше скидали ВОГи, немає взагалі.
Але якщо рашисти знову спробують піти вперед, наші захисники знають, як їх зустріти.
Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:
В цьому секторі виїжджали БМП противника. Було прийняте рішення встановити ДШК. І нам прийшлось вручну по посадці нести під обстрілами.. Копати позицію. Тепер можна спати спокійно. Якщо появиться техніка, то шансів у неї не буде 100%.
Місяць тому хлопці, з якими ми сьогодні спілкуємося, звільнили від окупантів село неподалік. Підбили дві БМП, взяли у полон кількох орків. Тепер - боронять нові позиції. Постійно тримають зв'язок із артилерією та аеророзвідкою.
Віктор, військовослужбовець Збройних сил України:
Три тижні тому ми безпосередньо в стрілецькому бою майже щодня брали участь. А тут вже артилерійські дуелі, але не полишає спроб зайти диверсійними групами. По діях противника видно, що він деморалізований. Нема того напору, що раніше був. І люди відчувають, і я відчуваю. Пружина не може розтягуватися безкінечно. Це пішов зворотній процес. Будем тиснути ми вже.
І наші захисники готові тиснути ворога аж до самих кордонів країни-агресора.