У гірському селі Ворочово нарешті почали збирати картоплю [ Редагувати ]

На Закарпатті у гірському селі Ворочово нарешті почали збирати картоплю. Вибрати врожай до цього заважали дощі. Моя колега Мар'яна Мартин поїхала на поле і теж долучилася до роботи. Її репортаж дивіться далі.

Взяли в руки відра, лопати й рушили на поле.

Файна так, звісно файна, ось така файненька картошка.

Пані Людмила з Харкова, вже п'ять місяців живе в Перечині. Гуртожиток колишньої школи-інтернату став її тимчасовим домом. Картоплю, каже, копала хіба в дитинстві, коли приїздила до бабусі.

Людмила, переселенка з Харкова:

Спина не болить? - Ні, не болить, но після першого разу боліла, не знаю, як завтра буде, відомо ну, ще ж ми будемо її їсти, нормальна картопля, нормальний врожай.

А от Надія з Херсонщини без роботи в полі не уявляє свого життя.

Надія, переселенка з Херсонської обл.:

Кожен день збирала вдома. - Вирощували картоплю? - Да повернутися додому, скоріше, щоб там була Україна.

Ще на початку літа тут серед гір у селі Ворочево були суцільні чагарники.

Іван Кидора, староста села Ворочево:

За добровільні внески ми почали розробляти цю землю. На початку, коли ми сюди прийшли, досить воно виглядало не красиво. Тут дерева росли, тобто роботи було тут достатньо.

І вже в червні місцева громада самотужки привела ділянку до ладу. І на початку липня тут разом з переселенцями висадили дві тони картоплі. Її отримали як гуманітарну допомогу.

Ольга Барзак, начальник відділу освіти Перечинської міської ради:

Картопля, ще було 2,5 тонни по програмі, яка була виділена на дворогосподарства де проживають переселенці для того, щоб вони самі собі посадили там де проживають на місці й виділено один га землі, як попробувати посадити картоплю для переселенців, які проживають у закладах комунальної власності.

З поля зібрали 10 тонн урожаю. Це запаси для шелтерів перечинської громади, де проживають переселенці. Вони ж картоплю садили, вони ж і збирають. Допомагають навіть діти.

Влада, переселенка з Луганської обл.:

Я займаюсь онлайн, і я сьогодні сказала, що буду мамі допомагати. І я сьогодні приїхала допомагати мамі. І що скільки вже назбирала, ну три відра. А в прошлий раз я допомагала, я назбирала два мішки.

...а ми тую червону калину ….. розвеселимо.

А це місцеві освітяни. Теж взялися допомагати.

Вікторія, жителька села Сімер:

Ми рішили допомогти, тому що ми розуміємо проблеми людей. Ми приймали їх в садочку з 24 лютого, всі наші садки працювали з ВПО і ми розуміємо, хто їм допоможе, якщо не ми.

Година на полі і врожай зібрали.

Поки дівчата поралися на полі. Сергій з Ірпеня чекав на кухні. Він з родиною і живе тут і працює кухарем. Годує так як і сам - переселенців.

Сергій, переселенець з Ірпеня:

Картопля буде, суп, буде рагу, будемо готувати переселенцям.

І хоч картоплю посадили пізно, вродила добре, каже Сергій.

Сергій, переселенець з Ірпеня:

Файна картопля, це якийсь там сорт дуже інтересний.

Зібраним врожаєм тут планують нагодувати понад дві сотні переселенців. Щоправда, кожен з них вірить, що перемога близько і вони невдовзі зможуть повернутися додому.

Вот яку я знайшла. Серденько. Ще знак, що я люблю рідну Луганщину і я хо і здки я хочу вернутися додому.