Правоохоронці допомагають доставляти гуманітарні вантажі на звільнені від росіян території [ Редагувати ]

Чим ближче холоди - тим більше потреб з'являється в жителів деокупованих районів. Допомагають доставляти гуманітарні вантажі на звільнені від росіян території українські поліцейські. Іноді їм доводиться ще й ставати психологами для людей, які бачили злочини російських окупантів. Про чергову гуманітарну місію правоохоронців розкажемо в наступному матеріалі.

Просуваємося побитими вулицями міста Лиман. Будемо виїжджати з дільничними офіцерами по місцях, де ще проживають люди.

В населеному пункті, де до повномасштабного вторгнення росії було 20 тисяч людей, тепер мешкає всього дві тисячі. Здебільшого пенсіонери.

Отето стекла тут нема. Отетого нічого не було, це я востановив. Отам тільки стени були. А це хата моя.

Подвір'я цього чоловіка постраждало від ворожої атаки. Старенький досі відновлює його, як може.

Двері оце повиривало, там совсєм двері в щепки, у туалеті даже дверь вирвало. На откосах, повибивало откоси он там уверху. Я туда і не захожу. Я сейчас стараюсь, надо на уліце всьо здєлать. Я у подвалі вже пєчку поставив. Я там буду жить.

Та в місті залишаються й молоді сім'ї. Наших поліцейських, які зараз намагаються розвозити по домівках гуманітарну допомогу, місцеві зустрічають з радістю.

В нас Мілана полюбляє тваринок, ходила в садочок до війни, да? А зараз чим займаєшся, шо робиш? - Ну… мультики смотрю. - Ах, мультики?

Найнеобхідніші речі для містян зараз - продукти, ліки та будівельні матеріали.

Все бать, будь жив-здоров! - Спасибо.

Поліцейські кажуть - доставляючи гуманітарну допомогу, також спілкуються з жителями, аби дізнатися про інші їхні потреби. Не менш важлива нині для людей, які пережили окупацію, - й проста людська розмова.

Давай п'ять! Оп. Еще, еще сильнее! Оп. Все, пока!