Кіно війни: як повномасштабне вторгнення росії змінило український кінематограф [ Редагувати ]

Кіно війни. Яким воно є, і яким має бути? Про трагедію українського народу? Про подвиг нашого війська? Попри те, що чимало акторів та режисерів поповнили лави українського війська чи стали волонтерами. А грошей на зйомки майже немає - кінострічки на екрани все ж виходять. Як повномасштабне вторгнення росії змінило український кінематограф? Подивіться.

Про Маріуполь. Про Херсон. Про тих, хто вчиняє злочини на українській землі.

Повномасштабна війна в Україні дала потужний імпульс для створення документальних стрічок. Вони виходять на телебаченні та в Інтернеті. Їх видають кількома мовами та презентують на кінофестивалях. А співавторами проектів про все, що відбувається в Україні, стають навіть діти!

Режисер-постановник стрічки "Мрії дітей міста Марії" зізнається - сценарію не писав. Навіть питань до головних героїв, що жили в тимчасово окупованому Маріуполі, наперед не вигадував. Кіно народжувалося просто перед камерою.

Тарас Ткаченко - режисер-постановник д/ф "Мрії дітей міста Марії":

Я сам не очікував таких розповідей, ми думали робити дуже безневинне кіно, це повинно було бути призначене для показу дітям і все. Ми думали, що вони будуть говорити про мрії , зовсім про світлі речі, але бачите, діти самі завели цю тему, самі пішли в зовсім інші речі і вияснилося, що діти набагато доросліші і набагато об'ємніше сприйняли, що з ними відбулося, ніж ми собі уявляли.

А от знімати ігрове кіно, нехай навіть про війну - зараз не на часі, вважає чимало кінокритиків. Втім певні картини все ж виходять на великі екрани.

Те, що воєнна драма "Снайпер. Білий ворон" за два тижні зібрала у прокаті понад 3 мільйони гривень, свідчить, що глядачеві в умовах війни все ж таки потрібне кіно про справжніх героїв. 

Комедійна драма "Я працюю на цвинтарі" - спільна робота України та Польщі. Головний герой працює на кладовищі. Кожного дня до нього приходять люди замовляти пам'ятники для померлих родичів. Втім у житті героя є власна таємниця, що не дає йому здобути щастя.

На великі екрани стрічка вийшла у середині вересня, і теж встигла зібрати чималу суму у прокаті. 

Артем Колюбаєв - голова Ради з державної підтримки кінематографії:

Не дивлячись на бомбордування, не дивлячись на те, що кінотеатри працювали в такому режимі, ми зібрали 2,5 млн гривень і я вважаю, що це дивовижний результат, як для війни.

Та всі ці приклади - швидше виключення з правил. Війна перекреслила плани багатьох українських кіношників, зазначає кіно-експерт Артем Колюбаєв. На цей рік держава планувала витратити на індустрію 2 мільярди гривень! В умовах повномасштабного вторгнення ці гроші пішли на важливіші речі.

Артем Колюбаєв - голова Ради з державної підтримки кінематографії:

Тобто було заплановано безпрецендентний бюджет, який до цього не був в Україні ніколи, авжеж цей бюджет був перенаправлений на військових і тому ми залишилися без фінансування. Але єдине, що ми продовжили робити, це ми продовжили промотувати своїми силами український кінематограф, їздити по світовим майданчикам, просувати стрічки, які вже були до зняті і намагатися залучити фінансування до стрічок, яких там залишалося дозняти, тобто вони були на завершальних етапах виробництва.

Кіно-трилогію "Гірка присутність" режисер Станіслав Конопльов почав знімати до війни - зйомки тривають і досі.

Станіслав Конопльов – кінорежисер:

Це художня історія, написана на реальних фактах і герої взяті з реальних людей, персонажі написані, тобто і суть полягає в тому, що сюжет будується на першому дні війни, герої - це люди, які знаходилися в перший день війни за кордоном.

Руїни після ворожих обстрілів. Жорстокі вбивства, мародерство, безліч інших злочинів, які вчиняють на українській землі російські окупанти. Такі шокуючі кадри на екрані режисери віднесли б до категорії 18+. Але це не кіно. Ми бачимо все це за вікнами своїх осель. У рідних містах і селах. І ми маємо зберегти це - кажуть кіношники. Аби історія знала, хто такий російський агресор і які звірства він коїв на українській землі. Наші співрозмовники переконані - після нашої перемоги, вітчизняна кіноіндустрія буде переповнена стрічками про війну.