Як оформити компенсацію за прихисток: інструкції та поради [ Редагувати ]
Але бувають випадки, кажуть реєстратори, коли в компенсації відмовляють.
В Україні нині майже п'ять мільйонів внутрішніх переселенців. Для всіх них першим викликом на новому місці було знайти житло. Із них 150 тисяч - зупинилися в закладах тимчасового перебування.
А що ж решта? Хто мав фінансову подушку - орендував оселю або купив. А в кого її не було - безкоштовно прихистили в своїх домівках небайдужі. Лише на Івано-Франківщині в жовтні майже три з половиною тисячі прикарпатців оселили в себе більше десяти тисяч внутрішніх переселенців. Держава таким житловим доброчинцям надає грошову допомогу на оплату комунальних послуг.
Тож як оформити компенсацію за прихисток? І кому можуть відмовити - розкажемо далі.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
Через війну, яку розпочала росія проти України, сотні тисяч людей змушені були покинути свої домівки і шукати прихистку в більш безпечних областях. Таких як, наприклад, Прикарпаття. Та швидко знайти дах над головою на новому місці - не так то легко, і не всім по кишені. Але на вулиці ще ніхто не залишився. Бо українці завжди готові подати руку допомоги тим, хто в біді. І з перших днів війни безоплатно селять вимушених переселенців у себе вдома.
Відчинила двері свого дому і прикарпатка Оксана Миколаївна. Ще навесні вона без вагань прихистила відразу кілька родин біженців. Каже: ні з ким із них - не була знайома. Про те, що ці люди терміново шукають житло - дізналася випадково.
Оксана Макогон, жителька села Старий Лисець:
В мене є жилий будинок, і чому людей не прихистити, коли в людей така велика біда. Вони приїхали з Бучі одні, другі з Харкова. Я з цих людей зовсім нічого не брала, бо мені совість не позволяла.
І таких як пані Оксана, котрі безкорисливо поділилися своїми квадратними метрами - дуже багато. Аби хоч якось віддячити "житловим доброчинцям", держава ще в березні запустила державну програму - часткової компенсації витрат на комунальні послуги.
Ірина Гутич, начальниця відділу Центру надання адміністративних послуг Лисецької селищної ради:
Тобто людина, яка прихистила в себе внутрішньо переміщених осіб, може звернутися до нас у селищну раду і подати на відшкодування. Тобто це йшло за світло , за газ… люди ж користуються.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
30 грн за одного переселенця на добу + значок множити "кількість людей" наприклад 2 людини + знову значок помножити - кількість днів прожитих у будинку = 1800 грн
Це зовсім не означає, що в кінці місяця держава оплачує власникам житла їхні рахунки за комірне. Розмір грошової допомоги нараховується за спеціальною формулою. Є фіксована сума компенсації за кожного переселенця на добу. В жовтні її розмір зріс вдвічі - і нині становить 30 гривень. Аби дізнатися загальну компенсацію - потрібно помножити 30 гривень на кількість людей, яких прихистили на кількість днів у місяці.
Отже, з розміром компенсації розібралися. А тепер дізнаємося як її отримати. І чому декому відмовляють у нарахуванні.
Ірина Гутич, начальниця відділу Центру надання адміністративних послуг Лисецької селищної ради:
Для того, щоб отримати компенсацію, власник житла, який прихистив і себе внутрішньо переміщених осіб,звертається до уповноваженої особи центру надання адміністративних послуг із пакетом документів.
Ця уповноважена особа - це державний реєстратор, який є у в кожному Центрі надання адміністративних послуг.
Іванна Дем'янек, державний реєстратор Лисецької селищної ради:
До мене приходить власник житлового будинку. Він приносить із собою свідоцтво на свій будинок, свій паспорт, щоб підтвердити, що це його будинок. Якщо людина закордоном, то ми вимагаємо ще нотаріальну довіреність, де передбачено, що людина має право розмістити у будинку власника внутрішньо переміщених осіб і отримувати компенсацію по програмі "Прихисток".
Окрім документа, що підтверджує право власності на житло, людина, яка хоче отримати державну компенсацію, має надати копію свого паспорта та індентифікаційного коду, реквізити банківського рахунку, на який надходитиме компенсація, а також оригінал або копії паспортів і кодів всіх переселенців, яких вона прихистила. А ще - довідки, що ці люди зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.
Ірина Гутич, начальник відділу Центру надання адміністративних послуг Лисецької селищної ради:
- Якщо не можуть прийти в ЦНАП, а потребують цієї компенсації, людина. яка звертається за цією компенсацією,може подати пакет документів поштою на нашу адресу. І вказавши обовʼязково номер телефону, за яким можна було б в подальшому звязатися з цією особою. - А заява довільної форми? - Вказано в постанові, що може бути довільної форми.
За умови тривалого проживання - заяву потрібно надавати щомісяця.
Іванна Дем'янек, державний реєстратор Лисецької селищної ради:
В подальшому, коли людина звертається перший раз, кожного місяця до пʼятого числа за звітним місяцем. Власник будинку має прийти і подати заяву на компенсацію. Вже ніяких документів вона із собою не приносить, вона тільки приходить і подає заяву, що така то людина з такою то довідкою ВПО, які у нас вже є вона не вибула, вона дійсно проживала стільки то днів цього місяця.
Жанна Дутчак – кореспондентка:
Якщо за цей час хтось виїхав або навпаки - оселився - це теж потрібно повідомити реєстратору. Окремою заявою впродовж двох днів. Адже компенсації нараховуються не за місяць, а подобово. Хто і скільки часу живе в будинку - працівники ЦНАПу постійно перевіряють.
Іванна Дем'янек, державний реєстратор Лисецької селищної ради:
По закону ми маємо, ми маємо от людина до 5 числа нам подає документи, ми з 5 по 12 число маємо комісію, і ця комісія виїжджає по будинках і перевіряє чи дійсно там проживають люди. Бо ми ж не застраховані, що людина поїхала, а ми не знаємо.
Скористалася державною допомогою і вже отримала компенсацію і пані Оксана. Зробити цей, каже, їй підказали самі переселенці, які в неї жили.
Оксана Макогон, жителька села Старий Лисець:
Кажуть "Оксана ви получили відшкодування, бо є зараз програма "прихисток"". А я кажу "ви знаєте, я і в сільській раді працюю, але якось не цікавилася". І вона мені сама вислала на вайбер о ці всі довідки внутрішньо переміщених осіб і я зібрала свої і повернули мені кошти.
Але бувають випадки, кажуть реєстратори, коли в компенсації відмовляють. Однією з причин є наявність у власника житла заборгованості за комірне. А нещодавно додалася і ще одна. Уряд вніс зміни у Постанову, яка регулює порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб.
З першого жовтня кошти можна отримати лише за переселенців, які приїхали із громад, які офіційно внесені до переліку таких, що знаходяться у районах бойових дій або тимчасово окуповані.
Іванна Дем'янек, державний реєстратор Лисецької селищної ради:
Це означає, що якщо людина прибула до нас із цих територій, які передбачені цим переліком, то вона має право на компенсацію комунальних послуг. Якщо людина наприклад прибула із Київської області, яка вже не передбачена цим переліком - вони вже не мають права на компенсацію.
Виняток - якщо в людини є документ, що її будинок зруйнований або в ньому не можна жити.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
Але як переселенцям в незнайомому місці знайти людей, які готові безкоштовно надати їм дах над головою? Найпростіший спосіб - скористатися державним веб-ресурсом "Прихисток". На цьому сайті можна як знайти, так і запропонувати житло. Давайте спробуємо підібрати помешкання на Прикарпатті. Отже, натискаємо на віконечко – "знайти житло" , далі обираємо область, кількість людей, а також для кого саме шукаємо. Позицій дуже багато - сім'ї з дітьми, без дітей, окремо жінки, чоловіки. Приміром, у нас будуть люди старші шістдесяти років, і з тваринами. Ставимо напроти позначки і натискаємо – фільтрувати. І ось система видала результати - приватний будиночок в Косівському районі, і ще один в Коломийському. Можна почитати короткий опис умов, є геолокація, а ще контакти власника.
Схожий алгоритм дій і для тих, хто бажає надати своє житло для переселенців. Для того, аби розмістити пропозицію житла, потрібно натиснути на кнопку "запропонувати житло", а далі зробити три простих кроки - створити акаунт, підтвердити номер телефону за допомогою смс-коду і написати та опублікувати пропозицію на сайті. На сьогодні на веб-ресурсі розміщено більше 35 тисяч таких пропозицій. Найбільше з Львівської та Дніпропетровської областей.
